Вебсайти заборонених російських медіа в «переважній більшості» випадків залишаються доступними по всьому Європейському Союзу. Як пише detector.media, про це йдеться у звіті Інституту стратегічного діалогу (ISD), повідомляє Euractiv.
Після вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року органи ЄС заборонили мовлення підконтрольних Кремлю медіа в межах блоку, зокрема в інтернеті, щоб протидіяти «дезінформації». Однак через понад три роки підсанкційні ресурси все ще активні та доступні в країнах Євросоюзу.
«Російські державні медіа зберігають вагому онлайн-присутність, що становить постійну загрозу для західних демократій», — йдеться у звіті, в якому також зазначається, що блокування з боку інтернет-провайдерів «здебільшого неефективне».
Під санкції ЄС потрапили RT (раніше — Russia Today), Sputnik та інші державні медіа, яких звинуватили у веденні «інформаційної війни».
У межах звіту ISD протестував три найбільші інтернет-провайдери у Німеччині, Франції, Італії, Польщі, Чехії та Словаччині. Експерти виявили 26 медіа, що перебувають під санкціями, та перевірили 58 пов’язаних з ними доменів. У 76% випадків провайдери не змогли заблокувати доступ.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Країни-члени ЄС відповідальні за блокування, однак ISD критикує Єврокомісію за «нездатність» підтримувати «остаточний список доменних варіацій» або ж вебадрес, що пов’язані з кожним медіаресурсом.
Як повідомляється у звіті, це залишає країни та провайдерів «без необхідних орієнтирів для ефективної та цілеспрямованої реалізації санкцій».
«Проблема в тому, що коли ЄС накладає санкції на російські державні медіа, він згадує тільки сам бренд — Russia Today, Sputnik тощо, але не вказує, які саме домени належать цим організаціям», — пояснив автор звіту Пабло Марістані де лас Касас.
Він додав: «Якби Єврокомісія вказувала всі відомі домени, пов’язані з цими медіа, це значно полегшило б роботу держав-членів та провайдерів щодо виконання блокування».
У звіті міститься заклик до Єврокомісії опублікувати «постійно оновлюваний та публічно доступний список» і включити його до санкційних пакетів та інформаційної панелі санкцій.
Речник Комісії сказав AFP: «Провайдери несуть відповідальність за блокування доступу до сайтів, що підпадають під санкції, включаючи субдомени або новостворені домени».
Автор звіту ISD зазначив, що деякі ресурси, як-от RT, використовують так звані дзеркальні домени — щоб обійти санкції вони копіюють вміст заблокованого сайту на нову адресу.
Звіт свідчить про те, що Словаччина, прем’єр-міністр якої Роберт Фіцо відомий своїми проросійськими поглядами, найгірше справляється з виконанням санкцій — блокування не проводиться взагалі. Друге місце посіла Польща, тоді як найбільш ефективними виявилися Франція та Німеччина.
Більшість доменів, що потрапили під санкції, мали низьку популярність у ЄС — менш як 1 000 переглядів на місяць, але Німеччина стала винятком через велику російську діаспору: три домени, зокрема RT, збирали понад 100 000 відвідувачів на місяць з території цієї країни.
Автор звіту також звернув увагу на численні акаунти в соцмережі X, які публікують посилання на заборонені медіа, здебільшого орієнтовані на франкомовну та німецькомовну аудиторії. У травні такі акаунти опублікували майже 50 тисяч посилань, майже всі — на сайти, пов’язані з RT.
Офіційні медіаакаунти X здебільшого блокує, однак «анонімні акаунти, які лише поширюють такий контент, перебувають у сірій зоні, і, ймовірно, в межах ЄС вони не обмежуються», зазначив автор звіту.
Нагадаємо, 4 серпня у Латвії Національна рада електронних ЗМІ (NEPLP) заблокувала ще десять сайтів з російською пропагандою. Загалом з 2022 року у країні заблокували понад 400 сайтів із російською пропагандою.
Ілюстрація: RT