Ювілей англійської Біблії

93

Верлін
Клінкенборґ нагадує в “Нью-Йорк Таймз” (http://www.nytimes.com/2011/01/09/opinion/09sun3.html?partner=rssnyt&emc=rss), що цього року
відзначається 400-річчя найвидатнішої книги в англійській літературі, — Біблії
короля Джеймса.

Звичайно, король у цій справі виконував лишень роль
“керівника процесу”, а насправді працювало 47 з початково призначених
54 реліґійних діячів і філологів з Вестмінстера, Кембріджа та Оксфорда.
Переклад протягом семи років
здійснювався: Старий заповіт — з гебрайської, арамійської, греки та латини, а
Новий — з греки. Власне, це був не цілком новий переклад, а, за тогочасними
традиціями, — перегляд, вдосконалення й редакція англійських перекладів,
повершених у попередні
сторіччя, з залученням континентальних видань, і вже уся цілість
підпорядковувалася ідеології англійської панівної церкви.

Протягом сторіч Біблія короля Джеймса кілька разів
переглядалася задля заміни очевидних архаїзмів і усунення певних
недокладностей. Досі саме ця версія англійського перекладу справила найбільший
історичний вплив на церквоне життя, англійську мову й літературу. Це справді
невичерпне джерело стилістичних взірців, ідіоматики, фразеологізмів.

З другої половини минулого століття в англомовному світі почало з’являтися багато перекладів,
які спираються на достеменнішу герменевтику текстів, археологічні та історичні
дані, орієнтуються на потреби різних вірників і соціальних та вікових груп, що
найскандальнішим з них була австралійська інтерпретація. Зростає зокрема
популярність винахідливих американських видань. Існує чимала кількість
електронних видань Біблії з величезними енциклопедичними й лінгвістичними
ресурсами, котрі дозволяють порівнювати англійський текст з перекладами
приблизно на дві сотні мов.

Проте й досі незаперечним авторитетом і мовною красою
вирізняється саме Біблія короля Джеймса.

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!