Передноворічний ярмарок «Медвін: книжковий
Миколай», який усі бажаючі мали змогу відвідати
в столичному експоцентрі «Спортивний», був навдивовижу барвистим,
пісенно-музичним, по-дитячому галасливим і…
зосередженим на прекрасному і
казковому.
Програма заходів була
зорієнтована на прилучення до книги наймолодшого читача, і, що особливо втішало, в комплексі
прилучення його до всіх видів мистецтв.
Діти мали змогу не лише придбати цікаву
книжку, зустрітися з творцями своїх
улюблених журналів, з письменниками,
перекладачами, художниками, а й пізнати деякі секрети старовинного мистецтва каліграфії і
новітніх технологій поліграфії,
приміром, як от методом високого друку
створити святкову листівку і
красиво від руки її підписати, або
ж спробувати самим на «майстер-класах» зробити новорічну маску, іграшку-оріґамі на
ялинку, або розписати власноруч скляну
кульку, як цього вчили на виставці працівники
Клавдієвської фабрики новорічних прикрас. Особливо гамірно було у
своєрідному мистецькому містечку, яке облаштувала Спілка майстрів
Вишгорода. «Діти» Барбі і комп’ютерних ігрищ
із великим задоволенням вчилися мотати і плести старовинну українську
ляльку, вишивати рушники, розписувати писанки, після чого ставали в коло разом із своїми
ровесниками з дитячого вокального
ансамблю «Новопетрівчанка», вчили
колядок з Ольгою Карапатою і брали
участь у виставі «Миколай», в постановці
дитячої фольклорної школи «Правиця», в народній забаві
«Калита від Зірки», у виставі-вікторині «Створюємо казку» від Дому «Равлик»,
переглядали мультики… Одне слово, усіх розкошів миколаївсько-новорічних не перерахувати…
Другою подією «Книжкового Миколая» стала
презентація книжки Ліни Костенко «Записки українського самашедшого» . Три дні
не згасав ажіотаж коло стенду видавництва
«А-ба-ба-га-ла-ма-га». Пристрасні
шанувальники таланту Ліни Василівни брали по кілька примірників, а одна відвідувачка
похвалилася, що купила аж шість: усім подругам – на дарунок новорічний.
Спостерігався деякий ажіотаж і серед
видавців-продавців, дещо стурбованих тим, що потічок потенційних покупців
поніс свої кревні 60 гривень до стенду «А-ба-ба-га-ла-ма-ги», попри їхні
книжкові розкладки. Тим не менше, свято
Слова продовжувалось на всіх «вулицях» «Медвіна», йшла торгівля і шанувальників збирали автограф-сесії та
презентації книжок Світлани Йовенко,
Євгенії Кононенко, Світлани Короненко, Галини Тарасюк, Стаса Бондаренка, Степана Процюка, Олени
Криштальської, Сергія Грабара, Надії Гуменюк…
Та все ж,
попри незаангажовану святковість, «Книжковий Миколай» мимоволі став своєрідним підбиттям підсумків
усього того, що відбувалося впродовж
2010 року на всеукраїнському книжковому
ринку, в галузі вітчизняного
книговидання і навіть у царині сучасного
літературного процесу. І виявилися ці
підсумки цілком пристойними, і , можливо, були б просто-таки чудесними, якби,
як сказав на урочистому відкритті виставки
високий державний чиновник Анатолій Толстоухов, кожен з нас
не тільки вимагав від держави турботи про українську книжку, а й сам щось для неї робив. Прикладом такої
самоініціативи стало урочисте оголошення переможців Всеукраїнського рейтингу
«Книжка року», керівником якого є Костянтин Родик. А сам
конкурс, як і передноворічна виставка,
засвідчив, що, незважаючи ні на що, українська книжка пишеться,
видається і – що найприємніше –
читається. Певно, не без підмоги доброго і мудрого Святого Миколая.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Олеся
САНДИГА