У Житомирі визначилися з іменами лавреатів обласної літературної премії імені Бориса Тена за 2025 рік. Вона присуджується за особливо вагомий внесок у розвиток української літератури. На конкурс було подано твори десяти серйозних претендентів. Урочисте нагородження переможців пройшло в Житомирській обласній універсальній науковій бібліотеці ім.О.Ольжича. Дипломи та грошові подарунки лавреатам вручили голова комітету з присудження премії Василь Головецький і голова ЖОО НСПУ Світлана Гресь.
У 2025 році достойними цієї високої літературної відзнаки стали журналіст і прозаїк Іван Тичина за книгу «Найкращий світанок – без війни», журналістка і викладачка Леся Гудзь за збірку прози «Маленькі свята великих буднів».
— Бути достойним в житті і творчості високого імені Бориса Тена — особлива місія для мене, — зазначив Іван Тичина. — З дитинства я любив читати, не придаючи цьому великого значення. Однак, коли велика біда прийшла на мою землю, вона загостила відчуття і полилися сторінка за сторінкою. Слово, яке боліло, яке вимагало написання і народилась одна книга, друга, третя, четверта, — звернувся Іван Тичина до присутніх.
Як зазначив Василь Головецький, у творчості Івана Тичини Україна отримала ще одного самобутнього прозаїка зі своїм особливим баченням світу і характерним лише для нього стилем: «Він уміє бачити і неповторно розповідати про головне — те, що визначає суть життя. У поданій Іваном Тичиною на конкурс книзі зібрані вражаючі історії про війну. На що, власне, націлює вже її підзаголовок: «Війна. Книга четверта»… Саме про незламність людини і розповідає у своїй книзі Іван Тичина. Його різнопланові думки і рефлексії про війну, яка принесла нашому народові безліч страждань, будуть, безумовно, близькими кожному з нас, бо вона обпекла кожну родину і кожну душу, увірвалася в кожну оселю. У книзі багато відточених, на грані афористичності, несподіваних і свіжих думок, цитат і екскурсів у війну, які приголомшують. А ще — життєвої мудрості, в чому легко переконається кожен, хто візьметься читати цю неординарну талановиту книгу, цю зворушливу молитву за мир. Це проза нашого часу — без моралізаторства і крикливості. Тому, на мою думку, формулювання причини присвоєння йому звання лауреата цілком об’єктивне: «За високохудожні літературні здобутки та самовіддане збереження пам’яті Бориса Тена».
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Почесну відзнаку отримала і Леся Гудзь. Як зізнається авторка, назву збірки прози «Маленькі свята великих буднів» вона вимріяла ще 20 років тому, однак тільки нещодавно книжка з новелами побачила світ і першого читача. Презентація пройшла у літературно-меморіальному музеї Лесі Українки у Звягелі.
— Я не відділяю роботу літературну від журналістської, тому що багато власне літературних робіт написано під враженням від журналістських зустрічей та почутих випадків з життя. Так як журналістика вимагає одного спрямування в подачі матеріалу, то отримана інформація прокручується і згодом лягає у вигляді новел, — каже Леся Гудзь. — Подана на конкурс книга є збіркою позитивних історій. У цей час нам дійсно не вистачає позитиву. В житті має бути те, що світить, за що людина тримається морально. Я вважаю, що в кожному дні у кожного з нас є щось добре. І в кожному будні є маленьке свято. Саме такою було моя мета — написати про позитивне, — розповідає лавреатка.
Додамо, що фундатором обласної літературної премії імені Бориса Тена є Володимир Якимчук, а багато сил і уваги до її збереження докладає письменник з Мирополя Василь Дацюк.
Людмила Лобачова, фото автора