Про це повідомляє Укрінформ.
«Сьогодні у нас особливий захід, присвячений нашій синьоокій «таврійці», її розвитку саме під час великої війни. Адже саме зараз «таврійський розпис» відкрився по-особливому. Кожна робота, представлена на цій виставці, це наша історія. Взяти хоча б вишиті сорочки. Вишиваючи їх, кожна майстриня закладала свої сподівання і мрії. Адже з давніх-давен відомо, що будь-який розпис несе оберегову функцію, бо має закодовану у мазках інформацію», – розповіла експерт ГО «Центр навчання і освіти дорослих «Південь» Руслана Сікаленко.
Вона каже, що майже кожна жінка, яка створювала ці роботи, має свою непросту життєву історію чи особисту трагедію, пов’язану з війною. Хтось чекає рідних з полону, хтось має втрати у родині, у когось чоловіки чи брати на фронті. «Творчість – один з конструктивних методів боротьби з психологічними травмами, якщо там присутня надія. Тому для них ці роботи справді стали оберегами, із запрограмованим баченням власного майбутнього. А «таврійка» – це про цінності, про жіночу душу, про наших Берегинь, які чекають своїх чоловіків, піклуються про родини. Їхнє кохання має особливу силу, яка закодована у «таврійці», – зазначила Сікаленко.
За словами художниці, мисткині, авторки посібника «Таврійський розпис» Любові Паранюк, мета виставки показати, що, попри складні часи, люди займаються творчістю. І саме у «таврійці» вони черпають спокій, легкість, силу. Недаремне ж особливого значення розпис набув під час війни, адже він є символом Великої Води – нескінченності життя та його безперервного відновлення.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал