У квітні 2025 року вийшло чергове 1-2 спарене число Південноукраїнського літературно-мистецького часопису “Камертон”, першу річницю якого з дня підписання до друку ми відсвяткували 13 березня 2025 року. Щаслива, що маю честь бути причетною та входити до редакційної колегії разом з відомими літераторами, критиками, журналістами: Євгеном Бараном, Олександром Косенком, Романом Кракалією, Валентиною Саєнко, Миколою Славинським, Іриною Тома.
А засновницею та головним редактором є талановита одеська письменниця Марина Забуранна. Закінчивши філологічний факультет Одеського Національного університету ім.І.Мечникова, вона працює викладачем у Одеському фаховому коледжі комп’ютерних технологій, пише чудові вірші й активно публікується в українських періодичних виданнях, серед яких “Чорноморські новини”, “Українська літературна газета”, “Сівач”, “Дніпро” та багато інших. Крім того Марина очолює обласне відділення Товариства письменників і журналістів імені І.Франка в Одесі та є засновницею Всеукраїнських літературних конкурсів – “Інші небеса” і “Бузок у січні”. 16 квітня 2025 року відповідно до Указу Президента України №239/2025 Марині було призначено стипендію Президента України для молодих письменників і митців у сфері музичного, театрального, образотворчого, хореографічного, естрадно-циркового мистецтва та кіномистецтва. А ще вона мама чудового хлопчика!
На моє запитання “Скільки ж годин у Вашій добі?!”, Марина усміхається. “Час знаходиться, коли гориш якоюсь ідеєю, коли ти працюєш над втіленням своєї ідеї! А “Камертон” я собі намріяла як доказ, що Одеса — це про українське. І готова про це говорити голосом нашого часопису!”, – продовжує вона, – Адже основна мета альманаху “Камертон” – популяризація української культури, дослідження історії й мистецтва Чорноморського краю поза імперськими міфами, показ українського обличчя Одеси – міста високої культури. Тішуся, бо “Камертон” об’єднує, налаштовує, звучить! «Камертон» — це імена, викохані «на зламі степу і моря». «Камертон» — це діалог поколінь, діалог світоглядів, діалог цінностей, пронизаний наскрізь великою любов’ю до Слова”.
“Вихід періодичного видання – це завжди подія, а в умовах війни сприймається як виклик руйнівним силам. Часопис гуртує однодумців і певним чином структурує інтелектуальну частину суспільства. Відрадно, що кожен новий випуск – це нові чи нові-старі імена. Особливо радує, що серед авторів наша прекрасна молодь”, – так відгукнувся на вихід чергового випуску “Камертона” художник-графік, мистецтвознавець, член НСХУ та НСЖУ Володимир Кудлач.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Дійсно, тримаючи в руках цікаві й змістовні примірники “Камертону” , переглядаючи їх зміст, не перестаєш дивуватись – щоразу це голоси майже 50 авторів! І в кожному номері представлена поезія сучасних українських авторів (переважно — із Півдня України), глибока змістовна проза й поезія, а також переклади, літературознавчі та мистецькі статті. Весь матеріал структуровано за рубриками: «Поезія», «Проза», «Спогади», «Переклади», «Літературознавство і критика», «Краєзнавство»…
Серед авторів березневого “Камертону” 2024 року – Олекса Різників, Тарас Федюк, Анатолій Кичинський, Дмитро Шупта, Роман Кракалія, Сергій Дмитрієв, Арсенія Велика, Сашко Обрій, Валерій Пузік, Елла Леус, Наталя Кондратенко, Андрій Хаєцький, Ірина Тома, Оксана Лукаш, Олександр Музичко, Марина Забуранна. Крім власне творчого доробку митців тут і спогади рідних про Олексу Шеренгового та Галину Могильницьку. Видання було багате й іншими матеріалами: літературознавчими, краєзнавчими, мистецькими.
Презентація видання, що відбулась червні 2024 року у Одеській обласній універсальній бібліотеці ім.М.Грушевського, була прикрашена поетичним перформансом, створеним для і про «Камертон» режисеркою Валерією Романко та акторами Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім.В.Василька Єгором Карельським, Анастасією Матусевич, Іриною Шеляг. Тоді актор і поет Ігор Геращенко, презентуючи матеріал номеру, закликав читачів різного віку — і юних, хто ще тільки закохується у літературу, і тих, хто давно вже з нею у внутрішньому діалозі, – навчатись не просто читати, а вчитуватися — в кожен рядок, у підтекст, у відтінки сенсів.
У липневому номері 2024 року були опубліковані твори Олекси Різникова, Ігоря Геращенка, Віри Марущак, Галини Запорожченко, Дарини Березіної, Євгенії Красноярової, Марини Мартюшевої, Анни Маліцької, Валерії Романко та гостей — авторів, запрошених з різних куточків України, аби одеський читач мав змогу бути залученим у світ не лише місцевої літератури, а й літератури національної. У цьому ж випуску пошановано видатного літературознавця Григорія В’язовського та поета Івана Кудлача.
Серед порушених тем — існування на Одещині кобзарства як унікального художнього явища українського народу, історія одеських трамваїв та мотивація перейменування парків Одеси.
Осінній, листопадовий номер 2024 року, традиційно відкрив Олекса Різників своєю рубрикою «Про Слово». А ще тут творчі матеріали від Станіслава Стриженюка, Олеся Чайківського, Сергія Мефодовського, Валерія Кулика, Лариси Матвєєвлї, Олександра Висоцького, Альони Мовчан, Гліба Кучми, Юрія Юрченка, Катерини Глушко, Сергія Пантюка, Віктора Терена, Юрка Островершенка, Романа Кракалії, Людмили Гнатюк, Інни Іщук та інші.
Серед запрошених також – Сергій Злючий, Світлана Мейта, Галина Крук, Сергій Мартинюк, Валентина Сторожук, Юля Полісянка, Віктор Васильчук, Стах Лучків, Віталій Запека, Юрій Ковалів, Євген Баран, Олег Соловей, Олександр Гордон, Наталія Дьомова та інші. У цьому ж номері опубліковані спогади про талановитого дитячого письменника, Шевченківського лауреата Володимира Рутківського, а також вміщено краєзнавчу розвідку Олега Ровнера про чумакування на Одещині.
Зустрічаючи напередодні 2025 року черговий номер «Камертону», говорячи про важливість такого видання для літературного життя України, український поет, член НСЖУ Олександр Косенко зауважив: “Камертон” може задовольнити вибагливість істинних гурманів літературного слова на Одещині, й не тільки. Вже з першого номеру він зазвучав, задаючи тон у літературно-мистецькому просторі України, адже його учасники – не просто українські письменники, журналісти й художники – це люди, які формують сучасну українську культуру, люди, які є рушіями змін, лідерами думок. А це свідчить, що українська література живе і розвивається, незважаючи ні на що, відкриває читачам багатогранний світ рідного слова в сучасних реаліях буття”.
Відомий журналіст і прозаїк Роман Кракалія звернув увагу на ще одну особливість: “Окрасою альманаху, а потім і часопису стала галерея. У весняному номері “Камертону” (2024) представлена творчість Лариси Дем’янишиної, липневий прикрашає родинна галерея художників Кравченків, листопадовий – картини Анастасії Грудки, яка, попри юний вік (17 років!), вражає своїм талантом і своєю громадською діяльністю в Одесі та області”.
Камертон вже “проторував” доріжки і розповсюджений по всій Україні. Його можна знайти у бібліотеках Одещини, або ж замовити через соціальні мережі чи сайт. А ще його презентували у далекому Монреалі, де діє Монреальська літературна студія «Літературний Монреаль», заснована Rostyslav Nyemtsev. У січні “Камертон” звучав у Канаді. Він впевнено “крокує” й далі – Марина Забуранна оголосила, що новий зимово-весняний номер 2025 року, який побачив світ на початку квітня, презентуватиметься у Лондоні.
Хочеться побажати “Камертону” довгого і натхненного життя, щоб сторінки його ставали не тільки і не стільки хронікою творчості, а й своєрідними трамплінами для роздумів, дискусій, нових ідей. Нехай “Камертон” і надалі буде тим настроювальним інструментом, що допомагає відчути нерв сучасного живого літературного процесу. Нехай пробуджує в читачеві бажання “підключитися” до тієї самої “високовольтної лінії духу, що проходить крізь віки”, про яку писала Ліна Костенко. Бо саме через такі видання ми маємо шанс зануритись у “гуманітарну ауру нації”, і віднайти в ній своє місце, свій голос, свою ноту — що врешті й творить ту гармонію, за якою так прагне душа.
Ярослава РІЗНИКОВА