Є книги, яким судилося бути надрукованими за всяку ціну: знаний у колі істориків мистецтва «Нарбутівський збірник», про який відомо, що його надрукували у 1933 році і одразу знищили в друкарні, бо на той час були арештовані майже всі автори, а дехто й розстріляний, вийде цього року у видавництві «Родовід». Про це повідомляє litakcent.com. Упорядник — доктор історичних наук, мистецтвознавець Сергій Білокінь, який кілька десятиліть досліджував життя і творчість геніального Нарбута, і в бібліотеці якого власне й зберігається той єдиний, дивом вцілілий екземпляр Збірника, за яким реконструюється видання 1933 року. Історію створення збірника Сергій Білокінь описав у статті, присвяченій 130-річчю з дня народження Нарбута.
Чому це важливо у 2020-му? З кількох причин. По-перше, Георгій Нарбут –видатний «рицар графіки без страху й докору», що зробив кар’єру у Петербурзі і повернувся до Києва після революції – будувати українську культуру, новатор книжкового дизайну, автор української «Абетки» (на жаль, створив лише частину літер), грошей, герба та інших державних знаків – заслуговує на належну пошану і наукові розвідки високого класу. Процитуємо маляра і мистецтвознавця Павла Ковжуна: «Нарбут нас ґрафічно «українізував» – українська ґрафіка Нарбута рішучо одмежувала нас від чужих ґрафічних впливів, виробила смак і оцінку та точне означення того, що ми називаємо сучасною українською ґрафікою. Це ж Нарбут увів нам українську ґрафіку в наш портфель через український банкнот, Нарбут рушив нам лист українською почтовою маркою, Нарбут спиняв наше око на українських друках і книжках, відштовхуючи нас від усього чужого, денаціоналізуючого».
По-друге, усі найкращі мистецтвознавчі статті про Нарбута, як це не парадоксально, були написані в 1920-1930-х роках, одразу по смерті Георгія Івановича, з того часу суттєвих наукових відкриттів не було. Кілька видань академіка Платона Білецького про художника – от і вся нарбутіана. По-третє, задля славнозвісної тяглості – мистецтвознавчої, культурної, історичної.
До збірника належать статті українських мистецтвознавців Федора Ернста, Стефана Таранушенка, Степана Яремича, Владислава Лукомського, Павла Ковжуна, Володимира Січинського, завідувача художнього відділу Державного Російського музею Петра Нерадовського, російських художників Дмитра Мітрохіна, Володимира Воїнова, Мстислава Добужинського, російського мистецтвознавця Еріха Голлербаха, Степана Яремича, спогади директора Державного Ермітажу Сергія Тройницького.
Збірник має вийти в жовтні 2020 року. Він є складовою масштабнішого проєкту Нарбут ХХІ, який втілює видавництво «Родовід» за підтримки Українського культурного фонду. Крім Нарбутівського збірника, в рамках проєкту готується також онлайн-виставка «Образний світ Георгія Нарбута й створення українського бренду» (кураторка – Мирослава Мудрак зі США) і англомовний каталог та міжнародний конкурс плакатів «На перетині всіх протилежностей», результати якого теж будуть зібрані в онлайн-експозицію. Виставку й каталог презентуватимуть в Українському Інституті Модерного Мистецтва в Чикаго.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал