Видавці вимагають від влади не знищувати книговидавництво

169

В. о. Президента України

О. Турчинову

Прем’єр-міністрові України

А. Яценюку

 

ЗВЕРНЕННЯ

 

Усі роки
незалежності влада в Україні системно і цілеспрямовано знищувала все, що працює
на розвиток національної самосвідомості, культури, інтелекту народу. Сьогодні
немає сумнівів, що це була руйнівна стратегія,
спрямована на соціальну, політичну і культурну деградацію населення,
перетворення народу на середовище, яким легко маніпулювати. Однією з
головних причин цього стало ігнорування владою національної книги як
найважливішого інструменту сучасних соціальних комунікацій, творця моральної,
культурної, мислячої людини.

Двадцять
років в Україні нищили інфраструктуру національної видавничої справи та
книжковий ринок, витісняли на маргінеси державної політики питання читання та
самоосвіти, знищували найважливіші системотвірні жанри національної книги:
науково-популярну, соціально-політичну, наукову, навчальну книгу — все, що
працює на формування світоглядної позиції людей, їхнього внутрішнього світу, без
чого неможливе створення соціальної, моральної, інтелектуальної, патріотичної
платформи для осмисленого буття. Усі роки системно згорталося, а іноді на
кілька років поспіль припинялося фінансування бібліотек для поповнення фондів
вітчизняною книгою. Нищення вітчизняної книги відбувалося на фоні необмеженої
експансії російської книги на вітчизняних теренах. В окремі роки частка
української книги на вітчизняному ринку сягала лише 5–7 %, навіть у «найкращі часи» вона не
перевищувала 20 % ринку

Єдине, що давало змогу українській книзі виживати останні 12 років, — це
податкові пільги для суб’єктів видавничої справи, яких, усупереч постійному
спротиву виконавчої влади, вдалося домогтися широкій культурній,
письменницькій, видавничій громадськості.

Завдяки пільгам, які, до речі, існують в усіх країнах ЄС, вітчизняним
видавцям вдавалося підтримувати виробництво хоча б у межах однієї книги в рік у
розрахунку на одного мешканця країни. У світі випуск 2,5 книги в рік на
одного мешканця країни вважається нижнім порогом, після якого починається
незворотна моральна, культурна, інтелектуальна деградація населення. Це
означає, що Україна протягом двадцяти років існує в стані гуманітарної
катастрофи, стрімко втрачаючи людський потенціал, спроможність ефективно
розбудовувати українську економіку, відроджувати наукову, технічну,
технологічну могутність держави.

І
тому вжиття адекватних заходів із забезпечення ефективного розвитку
національного книговидання — це сьогодні вже не питання бізнесу, а питання
забезпечення капіталізації людського потенціалу країни, необхідного для її
розвитку на сучасній інтелектуальній і технологічній основі, інтегрування
України у світову економіку знань, адекватної відповіді на виклики
інформаційної цивілізації. Однак, судячи з усього, нове керівництво
Міністерства фінансів у своєму баченні майбутнього України не вважає людину
головним капіталом країни, а питання нарощування якості кадрового ресурсу, його
культурної, освітньої, наукової, технічної підготовки базовим елементом її
розвитку. Саме так ми розцінюємо пропозиції Міністерства до програми діяльності
уряду, якими передбачено скасування проекту Державної цільової національно-культурної
програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції та читання на
2014–2018 роки та податкових пільг для вітчизняних суб’єктів видавничої справи.

Розбудова нашої держави без
повернення книги у суспільство, а відповідно і розвитку морального,
культурного, наукового, інтелектуального потенціалу народу України —
нездійсненна ілюзія, неприпустима стратегічна помилка.

У зв’язку з вищевикладеним та з
урахуванням завдань заявляємо про необхідність таких заходів:

1. Розроблення Державної стратегічної
програми щодо відродження національного книговидання та повернення читання в
українське суспільство.

2. Подовження термінів пільгового
режиму оподаткування для вітчизняних суб’єктів видавничої справи.

3. Розроблення термінових заходів
щодо розвитку в Україні системної гуртової та роздрібної торгівлі вітчизняною
книгою.

4. Створення фінансових і законодавчих
умов для системного поповнення фондів бібліотек українською книгою.

5. Розроблення національного
проекту «Соціально-політична книга», зорієнтованого на підготовку та масове
видання творів, які у доступній для пересічного українського читача формі
будуть доносити інформацію про політичну та економічну ситуацію в Україні,
результати діяльності органів влади щодо реформування економіки, соціальної,
правової та гуманітарної сфер.

Вважаємо, що тільки всебічно
розвинена, моральна, культурна, з багатим інтелектом особистість спроможна
побудувати гідне майбутнє для себе і своєї країни. А формування такої
особистості неможливе без відродження стратегічної ролі книги в суспільстві.

 

1. Афонін
О. В., президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів.

2. Теремко
В. І., директор видавничого центру «Академія», м. Київ.

3. Сенченко
М. І., директор Державної національної установи «Книжкова палата України
імені Івана Федорова».

4.
Красовицький О. В., генеральний директор видавництва «Фоліо»,
м. Харків.

5. Круглов
В. В., директор видавництва «Ранок», м. Харків.

6. Строля
В. Й., головний редактор видавництва «Балтія Друк», м. Київ.

7. Карасьов
В. І., директор видавництва «Знання», м. Київ.

8. Будний
Б. Є., директор видавництва «Навчальна книга — Богдан», м. Тернопіль.

9. Скляр
С. В., головний редактор видавництва Книжковий клуб «Клуб Сімейного
Дозвілля», м. Київ.

10. Прибєга
Н. Д., директор видавництва «Мистецтво», м. Київ.

11. Ковальський
В. С., генеральний директор видавництва правової літератури «Юрінком
Інтер», м. Київ.

12. Дубас
О. П., президент видавництва «Генеза», м. Київ.

14.
Герасименко В. В., директор ДП «Преса», м. Київ.

13. Сосса
Р. І., директор ДНВП «Картографія», м. Київ.

14. Коваль
О. А., президент Громадської організації «Форум видавців», м. Львів. 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!