На час, коли карантин став на заваді проведенню концертів Міжнародного музично-поетичного салону «Камертон» (організатори – «Кабінет молодого автора Національної спілки письменників України» та Міжнародний родинний благодійний культурно-науковий фонд ім. Миколи Лисенка), засновники проєкту оголосили супутню пропозицію для молодих авторів – Всеукраїнський конкурс відеопоезій.
Пропозиція без уваги не залишилася. На розгляд членів журі надійшло понад 60 заявок із багатьох областей України і навіть від української діаспори. Учасники представляли як власну поезію, так і твори сучасних поетів.
«Карантин – це серйозне випробування. І особисто для мене конкурсні роботи стали одним із потужних терапевтичних засобів, які повертали смак до життя та простір для спілкування. Переглядаючи твори учасників, я з новою силою відчув – поезія надзвичайно близька до музики. У когось це – велична симфонія слів, у когось – тиха пастораль або чуттєвий романс. Але в кожного була головна тональна складова – почуття любові. Ось що робить кожен номер надзвичайно цінним. Адже людина доти залишається людиною, доки здатна любити. А ви своїм поетичним словом цю здатність відроджуєте. Тож не зупиняйтеся – ані ті, хто здобув лаври, ані ті, хто ще не потрапив до списку тріумфаторів. Бо справжнє завдання конкурсу – здобуття перемоги не над іншими, а – над собою, над своєю інертністю, небажанням щось робити, виповзаючи з-під теплої ковдри супокою… І ви це зробили!» – ділиться враженнями голова журі – диригент, композитор, заслужений діяч мистецтв України, праправнук основоположника української класичної музики Миколи Лисенка та віце-президент Міжнародного благодійного культурно-наукового родинного фонду імені М. В. Лисенка Микола Лисенко.
Так, і справді, на конкурс були представлені цікаві і дуже різнопланові роботи, які не можна було не помітити чи оцінювати на рівні з іншими. Тож замість запланованих переможців – 1–3 місця, журі прийняли рішення виділити кілька окремих номінацій та відзначити найяскравіші відеопоезії, які якісно відрізнялися від загалу.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Втім, конкурси виявляють найкраще і висвітлюють слабке. На жаль, є моменти, які засмучують і про які члени журі все ж вважають за потрібне сказати. Зокрема, непоодинокі випадки того, як чудові читці-декламатори представляють дуже посередні тексти. Таких не можна не відзначити (озвучено справді прекрасно!), але гіркий післясмак невідповідності тексту важко чимось перебити.
«Вражає поспішність, із якою молоді намагаються здолати літературні еверести. На сторінках фейсбуку зустрічаю вже знайомі імена, засвічені в нашому конкурсі. Які, однак, не стали “зірками”. Їхні пости в мережі підтверджують закономірність неуспіху в конкурсі. Вони ще просто граються. Виглядає так, що їх запалює не магія слова-голосу-мелодії, а звичайнісіньке бажання “засвітитися”. У них багато граматичних помилок, запозичень із “общєдоступної” мови», – коментує – поет, прозаїк, перекладач, літературний редактор, автор пісень на власні слова та на вірші інших поетів, член Національної спілки письменників України СЕРГІЙ ЦУШКО. – «Аналізуючи подані на конкурс твори, я навіть у слабких шукав творчі зерна, думав – як підтримувати перші паростки? Та чимдалі – все більше переконувався, що спершу треба пригальмовувати метких пошуковців ранньої слави. Та й із досвіду попередніх поколінь спливає в пам’яті: “Талантам надо помогать, бездарности пробьются сами”… Не одного підводить дикція, особливо в кінці рядків, в останньому рядку вірша. Якщо пробігати тексти очима, то досвідчений читач виловить збіги приголосних, які або утруднюють декламування, або дають комічні чи прикрі ефекти. Але у відеопоезії тексти мають-таки звучати. Тож авторам треба уважно відстежувати підступні місця».
Як зазначили члени журі, – аналізувати є що, і куди рости – теж. І після подібних конкурсів проситься організація низки майстер-класів для молодих авторів. Адже для того, хто бачить себе в поезії, ніколи не зайве володіти бодай базовими знаннями з теорії літератури, розвивати критичне мислення, знати основи саморедагування та вміти представити свою творчість публіці.
Отже, – представляємо переможців Всеукраїнського конкурсу відеопоезій.
ГРАН-ПРІ
Гран-прі узяла поетка з Рівного, письменниця, перекладачка, бард, авторка дев’яти книжок прози та поезії, членкиня НСПУ Валентина Люліч. Вона представила дві дуже різні роботи, кожна з яких викликала інтерес усіх членів журі.
- «Я мовчу» – https://www.youtube.com/watch?v=smJa-IP59s0&t=1s
Авторка відео – Валентина Люліч. Знімальна група – Олексій Казанцев. Жестовою мовою читає Світлана Полюхович.
- «Запаролені» – https://www.youtube.com/watch?v=zlxKAlnrqZk&t=2s
Авторка відео – Валентина Люліч. Автор музики – Олексій Казанцев. Оператор – Валерій Мартинюк.
НАЙКРАЩА КОЛЕКТИВНА РОБОТА
Номінацію «Найкраща колективна робота» між собою розділили Світлана Вертола із твором «Що таке молодість?» та автори поетичної анімації «Пам’ятай» – Катерина Волошина, Олег Ластовка та Євгеній Гордєйчик.
Світлана Вертола – студентка І курсу спеціальності «Літературно-мистецька аналітика» Інституту філології, КНУ ім. Тараса Шевченка. Народилася в місті Іловайськ, нині живе Києві. Понад два роки тому організувала проєкт «Твоя поетична листівка», що допомагає поширювати свою творчість ілюстраторам та авторам у форматі листівок. Публікувалася в альманахах «Сполучник» та «Рідний край», у співавторстві видала книжку короткої прози «Приготуй мені гарячого глінтвейну». Учасниця «Книжкового Арсеналу», «СТМ-2019», Черкаського книжкового фестивалю, Book Space Fest, «Ірпінського Парнасу».
Поезія «Що таке молодість?». Авторка відео – Катерина Панасюк. Зйомка, монтаж – Валерія Павлюк. Знімальна група – студенти Інституту філології.
https://www.instagram.com/tv/B9_2pSEnoNp/?igshid=4gjbmo3a6pkr
Катерина Волошина (Voloshka), Олег Ластовка (Спартак Добрийранок) та Євгеній Гордєйчик, «Пам’ятай».
Катерина Волошина (Voloshka) – київська поетка, авторка дев’яти поетичних збірок, співавторка п’яти музично-поетичних альбомів, учасниця різноманітних мистецьких проектів, активна суспільна діячка.
Олег Ластовка (1995 р. н.) – з міста Біла Церква (Київська обл.). Захоплюється фотографією та відеозйомками. Дебютний короткометражний фільм про студентське життя зняв у коледжі в 2014 р. Пізніше розпочав співпрацю з Євгенієм Гордєйчиком у сфері анімації. Першою спільною роботою став мультик «Біла мелодія». Другою великою роботою – мультфільм «Пам’ятай», який і представлений на конкурсі відеопоезій.
Євгеній Гордєйчик ще в студентські роки почав створювати перші роботи в стилі графіки, пізніше зацікавився живописом і фотографією.
«Пам’ятай». Продюсер – Олег Ластовка (Спартак Добрийранок). Анімація – Євгеній Гордєйчик. Сценаристка – Анна Фадєєва. Вірш і виконання Катерини Волошиної (Voloshka). Музика – Костянтин Бушинський (BUSHIKO).
НАЙКРАЩЕ ДЕКЛАМУВАННЯ ТВОРУ ІНШОГО АВТОРА
Із перемогою в цій номінації вітаємо Марію Гончар із міста Кам’янське (Дніпропетровська обл.)! У шкільні роки Марія з великим задоволенням брала участь у театралізованих читаннях і літературних конкурсах. І досі намагається не полишати свого захоплення: декламує вірші класиків і сучасників.
Вірш Вікторії Давиденко. Авторка відео – Марія Гончар.
НАЙКРАЩЕ ВІДЕО
Із визначенням переможця цієї номінації було складно, адже багато авторів надіслали гарні відео. Однак не відзначити роботу Наталії Писаренко «Обійми мене, Боже», не змогли – настільки гармонійно в ній поєдналися і візуальний ряд, і музичний, і змістове наповнення.
Наталія Писаренко за освітою – економістка-фінансистка, за покликанням душі – поетка й казкарка.
«Обійми мене, Боже». Авторка вірша – Наталія Писаренко. Оператор – Дана Маслюк. Читає Ольга Чебатенко.
НАЙКРАЩЕ АВТОРСЬКЕ ВИКОНАННЯ
14-річна Анна Берегова – наймолодша учасниця конкурсу. Незважаючи на те, що саме відео знято дуже просто, самотужки, членів журі вразило те, як глибоко й тонко на свій вік дівчина передає написане, та й взагалі – так мислить, адже твір – авторський.
Анна Берегова – музикантка і співачка, яка закохана в мистецтво. Писати вірші почала в 6 років. Переможниця багатьох вокальних конкурсів. Займається тхеквондо та йога-практиками. Перші дві строфи представленого на конкурс вірша «Божевілля» написала у 8 років.
«Божевілля». https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=710049056472721&id=100024028992789
НАЙЧУТТЄВІШЕ ВІДЕО
«Жагучий ковток» Олени Багрянцевої з Київщини членам журі сподобався відразу: і виконанням, і творчим підходом до створення відео, і якістю самої поезії. Олена закінчила Інститут філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка, магістерка філології. Членкиня НСПУ, депутатка Конотопської міської ради. Працює директоркою Конотопського міського будинку культури «Зоряний». Авторка збірок поезій «У пошуках світанку», «Чатування на диво», «Щаслива» (збірка поезій українською та болгарською мовами), «Нитка Аріадни», а також збірки новел «Сусідка осені» та навчальної збірки для дітей «Таблиця множення у віршах». Брала участь у багатьох всеукраїнських літературних конкурсах, виступах, презентаціях, творчих вечорах, концертах, театральних постановках. У 2019 році стала номінанткою міжнародного літературного конкурсу «Коронація Слова».
«Жагучий ковток». Режисер, монтаж, оператор – Микола Тимошенко. Світло, звук – Сергій Петрухан. Читають – Сергій Завалій та Олена Багрянцева. Актори – Олександр Фесенко та Яна Кострома.
НАЙКРАЩИЙ ВІРШ
Зивувати шанувальників сучасної української молодої поезії новою перемогою Тетяни П’янкової важко. Скоріше – якщо це навпаки. Перемога в номінації «Найкращий вірш» – одноголосно – за нею.
Таня П’янкова – українська поетеса, прозаїк, редакторка, організаторка фестивалів, креативних літературно-мистецьких заходів, перфомансів, театралізованих літературних читань. Закінчила філологічний факультет Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Філолог української мови та літератури. Член Національної спілки письменників України.
Лауреатка міжнародної премії «Гранослов – 2008», премії Ордену карпатських лицарів, премії ім. Пантелеймона Куліша, Міжнародного конкурсу романів та кіносценаріїв «Коронація слова», переможниця літературного конкурсу «З точки зору осені».
Співзасновниця і креативна директорка літературної агенції «Зілля». Разом із Василем Кузаном заснувала «Серію яскравої літератури», в якій уже видано альманах жіночої поезії «М’ята» та альманах чоловічої поезії «Імбир». Авторка трьох поетичних збірок: «Заплакане щастя», «Цілунок в тім’я», «Culpamea», іронічної повісті «Кролівна», романів «Сонце в подолку» і «Чужі гріхи».
СИМПАТІЯ ЖУРІ
16-річну Ольгу Камінську члени журі відзначили заохочувальною номінацією «Симпатія журі». Хоча один учасник суддівської команди і був проти. Але цього разу його (точніше, – її) думку не врахували і наполягли на своєму.
Ольга проживає в місті Бучі (Київська обл.). Навчається в Ірпінському академічному ліцеї. Займається фортепіано. Лауреат всеукраїнських і міжнародних піаністичних конкурсів. Захоплюється живописом. Пише прозу. Любить хоровий спів та сучасну світову літературу. Учасниця Студії театру та кіно «Ромео і Джульєтта».
Юрій Андрухович, «Дидактична вистава в театрі Богуславського». Оператор – Іван Камінський. Монтаж – Ольга Камінська.
https://www.youtube.com/watch?v=5flxdUKg-uQ
ПОДАРУНКИ ПЕРЕМОЖЦЯМ
Найближчим часом переможці отримають дипломи та подарунки. Також авторам дістануться книги деяких членів журі та картини від художниць з Ірпеня Наталії Череднюк, Софії Дзюблюк та Ольги Іванової.
Наталія Череднюк – економіст за освітою, поліграфічний дизайнер та дизайнер інтер’єрів, засновниця ірпінського приватного етносадочку «Котигорошко» та співзасновниця театру для дітей «Руда ворона». Малюванням займається з дитинства, хоча професійної освіти не має. За її словами, здібності до живопису їй передалися від тата – Григорія Торби. Творить Наталія у різних техніках – акрил, олія, пастель, олівець, але найзагадковішою вважає акварель. Тож саме свої акварельні роботи люб’язно погодилася надати переможцям Всеукраїнського конкурсу відеопоезій.
Софія Дзюблюк – молода українська художниця, яка пише у різних техніках: графіка, літографія, офорт, акварель. Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА). Зараз займається розписом стін житлових будинків та громадських закладів у Києві та Ірпені.
Ольга Іванова родом із Херсонщини. За фахом – художник і філолог. Учениця заслуженого художника України Василя Боженка. Останні 4 роки проживає в Ірпені. Близько 10 років активно займається творчістю, пише картини в різних техніках, відвідує пленери, бере участь у майстер-класах відомих художників, активно вивчає академічні напрямки живопису. В 2013 році мала виставку «Хвиля натхнення» в музеї Гетьманства у Києві. Ще один напрямок діяльності Ольги – флористика.
ЖУРІ
Оргкомітет конкурсу висловлює щирі слова вдячності людям, які в своєму щільному графіку знайшли час і можливість опрацювати всі надіслані заявки, взяти активну участь в обговоренні робіт і навіть долучитися до формування подарункових пакетів.
Нагадаємо, хто саме оцінював конкурсні роботи.
– композитор, диригент, заслужений діяч мистецтв України, віце-президент Міжнародного благодійного культурно-наукового родинного фонду імені М. В. Лисенка, праправнук видатного композитора Миколи Лисенка – МИКОЛА ЛИСЕНКО (голова журі);
– кандидат культурології, доцент кафедри мов Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського, перекладач і викладач німецької та англійської мов, лінгвокультуролог. Член Національної спілки письменників України, Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України» та Міжнародного благодійного культурно-наукового родинного фонду ім. М. В. Лисенка ЛЮБОВ ЛИСЕНКО (псевдонім Марґо Ґейко);
– поет, лауреат Всеукраїнських премій імені Олександра Олеся, Г. Тютюнника, А. Криловця та В. Скуратівського, секретар НСПУ по роботі з молодими авторами ЮЛІЯ БЕРЕЖКО-КАМІНСЬКА;
– поетка, журналістка, літературна редакторка, кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка кафедри кіно-, телемистецтва КНУ ім. Тараса Шевченка, керівниця відділення суспільних комунікацій Київської малої академії наук, авторка трьох поетичних книг ОЛЬГА ОЛЬХОВА;
– переможець літературного конкурсу імені Григора Тютюнника (2018), міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова», «Молода КороНація», володар спеціальної відзнаки конкурсу «Коронація слова» «Terra інклюзія» ОЛЕКСАНДР КОЗИНЕЦЬ;
– поет, прозаїк, перекладач, літературний редактор, автор пісень на власні слова та на вірші інших поетів, член Національної спілки письменників України СЕРГІЙ ЦУШКО;
– актор, телеведучий, прозаїк і поет ВАСИЛЬ ЧЕРНЯВСЬКИЙ;
Для тих, хто хотів узяти участь у конкурсі і з якихось причин не зробив цього, – зауважуємо: попереду ще будуть інші цікаві пропозиції. Зокрема, дві з них від «Кабінету молодого автора НСПУ» актуальні вже сьогодні – колективна збірка https://litgazeta.com.ua/news/molodykh-avtoriv-zaproshuiut-do-uchasti-v-almanasi-2/ та проєкт «Поетичне метро»: https://litgazeta.com.ua/news/poetychne-metro-zaproshuie-v-mandrivku-kyievom/?fbclid=IwAR38Rp7iAesvIsTy1Fr9xjXXumAgTPNO-cVtna3K8blXX1f-VX4zGH-9hak.
Юлія Бережко-Камінська,
секретар НСПУ по роботі з молодими авторами