19 січня українці святкують Водохреща — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу.
Усі християни святкують у цей день, адже окрім дня, коли народився Ісус Христос, а також дня, коли він воскрес — не менш важливим є день, коли Іван Хреститель похрестив Ісуса у річці Йордан. Йордан — це також друга назва цього свята.
Також з історії свята стає зрозумілою ця відома усім традиція — пірнати в річкову воду серед зими. За декілька днів до Водохреща на річці вирубується велика ополонка у формі хреста, у яку потім пірнають усі охочі. Вода у цей день в річках вважається цілющою. Цікаво, що навіть у теплі зими, коли на річках вода не замерзає, саме перед Йорданом вдаряють люті морози та вода покривається льодом.
Попри те, що не всі в Україні сьогодні сповідують християнство, така традиція залишилась популярною і досі. Є багато охочих таким способом загартувати свої тіло та дух.
Як святкують в Україні Водохреща?
Після занурення у льодяну воду, всі хутчіш повертались до теплих осель. Поки Господиня накривала стіл до обіду, господар брав сушені квіти, що лежали біля образу Божої Матері, змочував їх у свяченій воді, принесеній з річки, та окроплював цією водою кімнати.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Вся родина збирається за обіднім столом і перед їжею випивають освяченої води. Звісно, не з річки! Її родина зранку бере з собою на річку в посудині, щоб там її посвятив священник. Випивають воду на голодний шлунок і лише потім приступають до трапези.
Закінчивши трапезу, всі охочі знову повертаються до річки, аби вмитись. Особливо дівчата, адже за прикметою цілюща вода у річці в цей день дарувала красу та рожеві щічки.
Як завершуються зимові свята
Попіл після Різдвяних Свят не можна зберігати — ні в хаті, ні в дворі, бо накличе у дім пожежу. У вечір Водохреща його треба винести на річку та розсипати на лід.
Ще одна прикмета — що чорти і всі нечисті сили вистрибують з води на Водохреща і не повертаються туди, аж поки перша жінка не піде до річки прати білизну. Тож старались декілька днів не прати там одяг “аби більше нечистої сили згинуло без води”.
Вже наступного дня, 20 січня — всі повертались до звичного ритму життя, працювали та займались побутом. Декілька тижнів можна було справляти весілля та співати пісень, дозволяти у раціоні різне м’ясо та смаколики. Адже потім, через декілька тижнів, наступає найсуворіший у році — Великий піст, що триває аж до Великодня, тобто дня воскресіння Ісуса Христа.
Ще декілька народних прикмет, пов’язаних із Йорданом:
- Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу родитися добре; якщо ж тільки на сході, то добре вродить жито, на півдні просо, а на півночі – гречка.
- Якщо цього дня ясна й холодна погода – на посушливе літо, похмура й сніжна – на рясний урожай.
- На Йордан сніг іде до урожаю, а ясний день до неврожаю.
- Якщо йдучи на Йордан, пролетять поперед горобці, то в селі буде велика смертність дітей, граки біда для молоді, а гуси – для літніх людей.
- Під час освячення води йде сніг — добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.
- Якщо вдень випав іній, то у відповідний день (такого ж числа) треба сіяти пшеницю.
- Якщо в цей день зоряна ніч, то вродять горіхи і ягоди.
- Якщо похмуро, то хліба буде вдосталь.
- На Водохреща день теплий. Значить буде хліб темний.
- Лапатий сніг — до врожаю.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.