Відкриття архівів КДБ ускладнило діяльність у Латвії для спецслужб РФ – латвійський політик

653

Відкриття Латвією архівів КДБ сприяло зміцненню довіри суспільства до держави та ускладнило діяльність у країні для ФСБ і зовнішньої розвідки Росії.

Таку думку в коментарі ukrinform.ua висловив парламентський секретар Міністерства культури Латвійської Республіки Рітварс Янсонс у рамках круглого столу на тему: “Доступ до документів репресивних органів в Україні і Латвії”.

«Після відкриття архівів КДБ суспільство заспокоїлося: громадськість усвідомила, що держава нічого від неї не приховує, що ця інформація доступна, що ми не обмежуємо права цих людей (агентів КДБ. – ред.) – вони можуть оскаржити в суді факт співпраці з КДБ. Але для інших, особливо для жертв комуністичного режиму, це нормально, що вони знають, хто співпрацював з КДБ, хто був працівником КДБ, і вони мають право знати цю інформацію», – сказав Янсонс.

На його думку, Україні теж варто було б відкрити архіви радянських спецслужб, і якщо це зробити зараз, через багато років після того, як КДБ припинив своє існування, це не викличе таких негативних наслідків, як посилення розколу в суспільстві або хвилі самогубств колишніх агентів.

«У 1990-х роках була інша ситуація – тоді, напевно, це було гостріше. Але зараз, дивлячись з такої дистанції, я думаю, що це треба робити і публікувати. Наприклад, Чехія теж відкрила архіви радянських спецслужб і частково, наскільки могли, це зробили литовські та естонські колеги. Тож, це нормально – подивитися, що є в архівах тих років, і йти далі», – вважає політик.

Він також зауважив, що відкриттю архівів КДБ Латвії передувала тривала політична дискусія, але у 2018 році латвійське суспільство було майже одностайне в тому, що їй треба покласти край, оскільки від неї немає користі.

«Користь принесло опублікування цих архівів, дослідницька робота і в кінцевому підсумку правда», – зазначив Янсонс.

Він заперечно відповів на запитання, чи була реакція Росії на публікацію архівів радянських спецслужб. «Вони вдавали, що нічого не сталося. Не думаю, що їм це сподобалося, адже не секрет, що Росія впливає і на країни Балтії, і на Україну і хоче вербувати тут агентуру, щоб створити можливість для роботи своїм спецслужбам. Але таке опублікування, звісно, не пішло на користь співпраці, наприклад, з ФСБ або зовнішньою розвідкою Росії», – резюмував парламентський секретар Міністерства культури Латвії.

Як відомо, 20 грудня 2018 року Національний архів Латвії відкрив доступ до частини картотеки КДБ – так званих “мішків НК”. З картками агентів можна ознайомитися на сайті архіву.

Картотека агентури КДБ в Латвійській РСР (загалом 10 612 карток) опублікована в алфавітному порядку. До неї входять імена і активних у кінці 1980-х років агентів, і виключених. Оприлюднено і картотеку “позаштатних оперативних працівників КДБ” – осіб, які на громадських засадах надавали чекістам “допомогу в контррозвідувальній діяльності на транспортних, промислових об’єктах, а також окремих закладах Міноборони”. У цьому архіві знаходиться 75 карток.

Суперечки навколо відкриття архівів КДБ у Латвії тривали протягом десятиліть. Припускається, що на початку 1990-х років найцінніша частина архіву могла бути вивезена до Москви.

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

 

 

Прокоментуєте?