25 лютого 2021 року в офісі Міжнародного культурного центру «Сяйво» відбулося засідання круглого столу, присвячене 150-літтю з дня народження визначної письменниці, поетеси, перекладачки та культурної діячки Лесі Українки.
Науково-просвітницький захід, організований Міжнародним культурним центром «Сяйво» спільно з Інститутом модернізації змісту освіти МОН України, Національною радою жінок України, ГО «Жіноче об’єднання “Єдність”» та Міжнародною школою «Меридіан», координував голова правління «Сяйва» професор Володимир Сергійчук.
Із вітальною промовою виступила народна артистка Україна Галина Яблонська. Починаючи свою доповідь, пані Галина надала дуже влучні визначення корифеям української літератури Тарасу Шевченку та Івану Франку, назвавши їх душею та інтелектом української нації відповідно. Прикметно, що, на переконання пані Яблонської, Леся Українка поєднала в собі обидві ці якості, що дозволило їй посісти ключове місце в історії українського письменства і, зокрема, драматургії. Відома актриса висловила глибокий сум з приводу того, що представники сучасної української влади, на жаль, недостатньо опікуються популяризацією творчості визначних вітчизняних митців, якими можна пишатися.
Учасники конференції підійшли до організації зустрічі дуже творчо. Так, упродовж засідання прозвучало чимало поезій Лесі Українки, продекламованих представниками старшого і молодшого поколінь. Розпочала літературну частину зборів саме пані Галина, прочитавши рядки із вірша «Пророк», створеного видатною поетесою за мотивами псалмів.
Особливих барв затишному зимовому вечору додали виступи учнів Міжнародної школи «Меридіан». Із вуст юних декламаторів, підготовкою яких займалася вчителька названої школи Інна Ніяка, пролунали поезії Лесі Українки у перекладі різними мовами світу.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Наукова частина заходу розпочалася з виступу українського культурософа Олександра Шокала, який розповів про вплив традиції домашнього виховання на світогляд, творчість і культурну діяльність Лесі Українки.
Сучасну оцінку творчості Лесі Українки представила заслужена діячка культури України, голова ГО «Поступ жінок-мироносиць» Зоя Ружин. Наводячи аргументи на користь безцінності Лесиного поетичного, драматичного та перекладацького спадку, пані Зоя відмітила, що на ньому викристалізувався дух молодого покоління українців з їхньою любов’ю до рідної землі. Пані Ружин зауважила, наскільки потішена була сьогоднішнім інтересом дітей до творчості поетеси. Вона також пригадала українсько-грузинські культурологічні студії, які ще 2019 року координувала разом з представниками Посольства Грузії в Україні, презентуючи на них свою колекцію автентичних українських рушників. До речі, саме Грузія стала для Лесі другим домом, адже вона жила й працювала там понад 12 років. На завершення своєї доповіді пані Зоя почастувала гостей заходу традиційним короваєм, спеченим з нагоди 150-літньої річниці із дня народження визначної української культурної діячки.
Наукове товариство вітала й Валентина Коляда – голова відділу сприяння розвитку та утвердженню здорового способу життя Міністерства молоді та спорту України.
До виступів колег долучилася Галина Коломоєць – провідна наукова співробітниця Інституту модернізації змісту освіти МОН України.
Науково-просвітницька зустріч стала по-справжньому міжнародною, адже на ній виступили юні доповідачі з-за океану. Так, учасників вітали Селім Ґюль – у минулому учень Міжнародної школи «Меридіан», який уже четвертий рік живе і навчається в Канаді; юнак прочитав поезію «Contra spem spero» англійською мовою. Естафету від нього прийняв Володимир Деірменджі – теж колишній учень «Меридіану», який мешкає у Німеччині. Хлопець продекламував вірш «Сльози-перли» українською та німецькою мовами.
Від імені ГО «Жіноче об’єднання “Єдність”» виступила Галина Козлова. Передавши вітання від голови Національної ради жінок України Галини Порохняк-Гановської, пані Козлова проаналізувала різні тлумачення ролі, яку Леся Українка відіграла в історії української літератури та самовизначенні українського жіноцтва.
Як завжди нетривіальним і неординарним був виступ відомого українського дипломата, першого Надзвичайного та Повноважного Посла України в Туреччині та співзасновника Міжнародного культурного центру «Сяйво» Ігоря Турянського. Узявши слово, пан Ігор одразу зауважив, що з огляду на інтернаціональність заходу, центр повністю виправдовує своє гасло «Ми зближуємо Україну з усім світом». Розповідаючи про власні враження від творчості Лесі Українки, Ігор Мефодійович поділився спогадами зі шкільних років: йому згадалися суботні учнівські концерти, на яких він із однолітками декламував поезії Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Коцюбинського та Лесі Українки. Пан Ігор зробив екскурс і у період своєї дипломатичної служби, розповівши, зокрема, про вкрай емоційну доповідь голови Спілки письменників України радянської доби Тихонова, про свій досвід участі у дипломатичних зустрічах при ООН, де мав можливість послухати племінника Лесі Українки Юрія Косача, який, будучи представником української еміграції, вразив його своєю неочікуваною скромністю та закритістю.
Честь завершити пленарне засідання випала доктору історичних наук, професору, декану факультету політології та права Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Богдану Андрусишину. Ставлячи постать Лесі Українки в один ряд із метрами та велетнями української думки, пан Богдан представив цікавий аналіз її драми-феєрії «Лісова пісня». Так, пан професор розглянув її крізь призму поняття «волі», яке посідає неостаннє місце у правознавстві. Богдан Іванович також закликав експертів уникати хибних тлумачень громадянської позиції Лесі Українки як соціал-демократки, що, на його думку, є звичайною підміною понять. Пан Андрусишин, зокрема, звернувся до молоді із порадою читати класику, де «все написано».
Насамкінець до слова знову запросили пані Яблонську, яка, зачитавши уривок з поезії Лесі Українки, закликала колег до реалізації спільних проектів, а усіх українців – до єднання.
Відеоверсію заходу можна переглянути на «YouTube»-каналі Міжнародного культурного центру «Сяйво» за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=33FuMdoHrZs&feature=youtu.be.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.