Лунай, брини, святеє слово,
На цьому місці, на святому!
Над Україною злітай,
Дітей Тарасових шукай!
Це перші рядки пісні на слова президента Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду Тараса Шевченка Людмили Красицької, правнучки поета по сестрі Катерині. Це пісенне звертання народилося в Каневі, на Чернечій Горі і виконувалось десятки разів св.п. кобзарем Василем Литвином. З 1994 року, коли був заснований фонд його лауреатами стали понад 80 діячів подвижників української культури як у самій Україні, так і за її межами. Премія присуджується щорічно за багаторічний подвижницький або вагомий внесок у відродження та розбудову Української держави трьом номінантам — двом з України, одному з-за кордону. Серед відзначених – останній Президент України в екзилі св. п. Микола Плав’юк, академік Аркадій Жуковський, письменник Василь Барка, а також голова Київського «Меморіалу» Роман Круцик, письменники Валерій Шевчук і Дмитро Чередниченко, із молодших – учасник АТО поет Борис Гуменюк, із державних діячів – улюблена багатьма українцями президентка Литви Даля Грібаускайте і багато інших гідних високої поваги осіб.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Традиційно Премія «В своїй хаті своя правда і сила, і воля», оголошується до 22 травня, дня перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій Горі у Каневі. Саме ж нагородження традиційно відбувалося напередодні Святої Трійці саме там, де свій спочинок здобув прах Великого Кобзаря. Однак цьогорічний вірус вніс корективи, і у ці нагородження лауреатів відбулося біля пам’ятника Тарасові Шевченку в Києві.
У День Незалежності, коли центральні вулиці і площі Києва переповнили лави учасників АТО, ветерани, волонтери, та просто сотні тисяч українців у вишиванках, з державними прапорами, у бойових нагородах і одностроях, тут, у затишному сквері, біля пам’ятника національному Пророкові, було затишно і спокійно. Лиш невеликі групи людей підходили, щоб уклонитися та віддати шану українському національному генієві. Тут же зібралися і члени правління Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду Тараса Шевченка, щоб відзначити цьогорічних лауреатів. Як було повідомлено ще у травні, ними стали відомий співак, поет, лауреат багатьох міжнародних і всеукраїнських відзнак, заслужений артист України Віктор Женченко, Почесна голова Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги, заступниця Голови Української Всесвітньої Координаційної Ради, народна депутатка України ІУ скликання Ольга Кобець і відомий у світі представник української діаспори, правозахисник, голова “Християнського товариства українців в Італії” Олесь Городецький.
На жаль, коронавірус і тут вніс корективи: Олесь Городецький, відомий насамперед як організатор акцій на захист українського нацгвардійця Віталія Марківа, якого італійський суд засудив до багаторічного ув’язнення, не зміг потрапити на цю церемонію. За його дорученням його представляв громадський діяч, народний депутат України кількох попередніх скликань, Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Ратушний.
Почесні дипломи нагородженим вручила Президент Фонду Шевченка письменниця, праправнучка поета Людмила Красицька. Вона наголосила на тому, що в активі Фонду чимало зробленого. Зокрема, з 2005 року видається Шевченківський краєзнавчий альманах, добірка якого, до речі, була також вручена лауреатам цьогорічної премії. Зазнали громадського схвалення такі відомі проекти Фонду, як патронування Стрітівської школи кобзарського мистецтва, проведення низки міжнародних науково-публіцистичних конференцій, квест-марафон «Чи знаємо ми Тараса Шевченка?», який проводиться спільно з Міністерством освіти і науки України і чимало інших.
Кожному із нагороджених також було надано право виступити біля підніжжя пам’ятника зі своїм словом.
— Кобзар присвятив своє життя майбутнім поколінням українців, по суті − нам, його нащадкам. Отож мусимо бути гідними прийняти його високе довір’я, − сказав, приймаючи нагороду поет Віктор Женченко.
Відома громадська діячка Ольга Кобець особливо зворушила присутніх споминами про історичні події, які відбувалися тут, біля пам’ятника Тарасові Шевченку і в перші роки його постання, і в подальший радянський період, а також і в уже легендарні часи здобуття Україною Незалежності.
Михайло Ратушний відзначив, що Олесь Городецький завоював собі визнання в українській діаспорі та на Батьківщині надзвичайною активністю і вмінням згуртувати людей, запалити їх на значні громадські акції. Зокрема, окрім справи Марківа, його громада відома акціями «Запали свічку», присвяченим вшануванню жертв Голодомору, проведенням українських свят, ознайомленням італійців з українськими християнськими традиціями тощо.
На церемонії були присутні члени правління Фонду, зокрема, відома громадська діячка Валентина Козирська, дипломат Юлій Татарчук, письменник Олександр Шугай, кобзар Віталій Мороз та інші. До речі, завдяки майстерності Віталія Мороза акція відбулася у супроводі його талановитого виконання кількох історичних пісень − і знаменитої «Червоної калини» , і Шевченкового «Заповіту», і , звісно завершилася славнем «Ще не вмерла України ні слава, ні воля».
Василь Марусик, заслужений журналіст України, для УЛГ
Світлина Богдана Марусика
Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.