Ти, поезіє, – різьба по каменю,
Я – електрод, – без маси не горітиму
Григорій Кириченко
20 березня 2024 року відбулася презентація поетичної книги «Джерельний дим» шістдесятника, унікального поета-метафориста Григорія Кириченка, який 50 років йшов до свого читача. Захід у Навчально-науковому інституті філології організував літературознавець, письменник, професор кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості Юрій Ковалів.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Поезія Григорія Кириченка (1939–2010), одного з перших поетів-шістдесятників, вперше вийшла окремою збіркою. У середині 60-х років XX століття Кириченко через публікацію його віршів на Заході був виключений з педінституту ім. М.Горького, потрапив до списків осіб, яких було заборонено друкувати. Ізольований від літературного середовища, Григорій Кириченко поселився в Березані на Київщині, працював журналістом на Баришівському радіо. Звичайно ж творив поезію й складав “у стіл”. Твори його десятки років не друкувалися.
У 2001 році професор Василь Яременко у хрестоматії “Українське слово” подав поезії Г.Кириченка, написані в 1961-1964 рр., а у 2005 і 2007 роках поет опублікував у журналі “Київ” дві розлогі поеми “Посвист Овлура” і “Заліщина”. У 2010 році Кириченко готував особисто збірку “Джерельний дим”, але раптова смерть автора зупинила цю справу. Нині збірка побачила світ з розширеним змістом.
В українській літературі поезія Григорія Кириченка є оригінальним і неповторним явищем, і безперечно викличе глибокий інтерес і жваве обговорення літературознавців і знавців поезії. Як відмічав сам Кириченко в альманасі “Вітрила – 65”, 1965 р.: “Думка про життя досить конкретна: жити, а не животіти, палать, а не тліти. Це ж саме хотів би сказати і своїм читачам.”
Роздумами про поетичний феномен Кириченка поділився студент і поет Олексій Долгульов: “Кожен образ від Кириченка органічно переходить у наступний. Кожен твір – густа метафоричність. Це – непересічний талант. Я радію, що вийшла збірка і кожен зможе познайомитись із цим відродженим автором”.
Упорядник книги поезії митця професор Василь Яременко розкрив секрети майстерності геніального автора та розповів про власний досвід спілкування з ним: “Поети-шістдесятники повернули українцям тему героїчної історії. Зокрема, моя стаття: “Витіснений з літературного процесу та ізольований від читачів – Кириченко” говорить про це. Його вірш “Вечорова пісня” мене зачарував і я почав цікавитись Кириченком. У нього вроджений стиль та неймовірна подвійна алітерація. Таке не можна створити штучно. У його поезій багато українських символів: верба, сосна тощо. Вона дихає мужністю, патріархатом. Кириченко – наш Сковорода.”
Назва “Джерельний дим” метафорично уособлює джерело, яким забили по Україні шістдесятники, та дим багать, яким спалили їх у репресіях.
Презентація поетичної збірки “Джерельний дим” Григорія Кириченка, чия поезія відзначається глибоким змістом та непересічною експресією, є актуальною подією для українського суспільства. Інститут філології вважає важливим популяризувати українську культури та мову, привертаючи увагу до творчості наших великих поетів. Відзначаючи талант Григорія Кириченка, ми пам’ятаємо про багатовікову літературну спадщину України, яку варто берегти та передавати нащадкам як невичерпне джерело мудрості та краси!
Дарія Білокобильська, Відділ зв’язків із громадськістю імені Володимира Мукана Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка