«Смакота!», – вигукнув
ти.
І відтепер 6 липня –
День салату».
Це вірш японської шкільної вчительки і поетеси Тавара Маті,
збірка танків якої під незвичайною назвою «День салату» стала національним
бестселером і повернула популярність жанру танка. Зважте, в останні роки наклад
навіть іменитих японських поетичних майстрів не перевищував 2–3-х тисяч, а
Тавара Маті зі своєю побутово-поп-культурною тематикою полюбилась відразу двом
мільйонам читачів.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
На вечорі японської поезії у книгарні «Смолоскип»
зосередились, щоправда, більше на класичному. Мабуть тому, що українською
перекладів сучасних японських віршів небагато, а за вірші нової форми –
гендайсі (тобто верлібри) ще взагалі ніхто не брався. Мовою оригіналу слухали
різножанрових письменників Оно-но Коматі, Мацуо Басьо, Кобаясі Ісса,
Каканомото-но Хітомаро та інших. А читав їх викладач японської мови КНУ ім. Т.
Г. Шевченка Рьо Шіраі. Знаючи традиційну лаконічність віршових форм, викладач
японської літератури Київського університету «Східний світ» Дарина Купко і двоє
її студенток не тільки знайомили всіх присутніх із танка, хокку, що спочатку
називались хайку, ренга, а й додавали яскраві штрихи до біографій японських
письменників, самостійно відшуковували спільні мотиви в українсько-японських
поетичних вимірах. Слухачі мали змогу порівняти шедеври з класичної антології
«Манйосю», що поділена на 20 поетичних книжок і в якій переважають не авторські
твори, а народні, а також виключно авторську «Кокін-вака-сю», передмову до якої
ще довгий час вважали підручником із японської поезії. Цікаво, що в Японії
існувала Палата пісень, яка збирала найвідоміші вірші, влаштовувала турніри,
конкурси між їхніми творцями, які часто змагалися між собою, готуючи так звані
вірші-відповіді один одному.
* * *
Перші книжки японських авторів були видані в Україні ще в
30-х роках, і були вони, зрозуміло, робітничо-революційної тематики. Сьогодні,
крім імені Харукі Муракамі, далеко не кожен читач згадає ще когось із сучасних.
Проте можливість відкрити для себе нове поетичне ім’я надають літературні
читання у книгарні «Смолоскип». До речі, вже було знайомство з турецькою
літературою, а з нового року планують перейти до слов’янської поезії.