"Вечір при діжках" провели письменники на майдані Незалежності

“Вечір при діжках” провели письменники на майдані
Незалежності вночі 5 грудня. Зібралися біля арки з архангелом Михаїлом, позаду
наметового містечка. На майдані пахне димом від вогнищ у великих залізних
бочках. Поряд охочим наливають чай і пропонують канапки. На основній сцені у
цей час виступають музиканти, але звук не накладається, вірші добре чути. У
кільці серед слухачів – письменники, які згодом будуть виступати: Анатолій
Дністровий, Катерина Бабкіна, Ірена Карпа та інші.

Роль митців стає помітніша в такі моменти, вважає письменник
Юрій Андрухович.

“У людей виникає потреба говорити і думати про щось
важливе, – каже письменник. – Люди виходять за свої щоденні побутові межі. Це
додає нових вимірів, робить явище багатоплановим. Розбиває банальну версію про
те, що це всього тільки боротьба за владу. Ця революція – значно більше, це
боротьба за людське в людині. Найбільшим здобутком була б інша країна, але це
не станеться так скоро. Тому революція – це робота, щоб до цієї країни колись
дійти”.

Читає вірш “Вольф Мессінг. Вигнання голубів” – про
чоловіка, у якого в голові жили голуби.

“Цей вірш – антитоталітарний, – пояснює Юрій Андрухович
вибір тексту для читання на майдані. – Я бачу в ньому сюжет із диктатором, який
хоче всіх зробити однаковими. Людина з відхиленням уважається ненормальною. Але
врешті ця людина показує фак диктатурі – вона зберегла свою цінність, цих своїх
голубів у черепі”, – хоч птахів у вірші зрештою вбивають, та в черепі
Вольфа Мессінга лишається їхнє яйце.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Брати Капранови свій виступ починають з вірша Івана Франка:

“Я не люблю тебе, ненавиджу, беркуте!

За те, що в груді ти ховаєш серце люте,

За те, що кров ти п’єш, на низьких і слабих

З погордою глядиш, хоч сам живеш із них;

За те, що так тебе боїться слабша твар,

Ненавиджу тебе за теє, що ти цар!”

За півгодини до півночі до кола слухачів, які вочевидь
знають виступаючих і один одного, приєднується гурт хлопців із жовто-блакитними
прапорами. На них – назви міст Львівщини. Юрій Андрухович зауважує, що
підходять люди, які може вперше в житті чують, як поети на живо читають свої
вірші.

 

Олена ШАРГОВСЬКА