У Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці
ім. Ф.Потушняка відбулася презентація книжки «Закарпатська Шевченкіана».
Збірник, до якого
увійшли наукові та публіцистичні статті,
есе, спогади, поетичні добірки та
бібліографічні джерела, приурочений до 200-річчю з дня народження
Великого Кобзаря і є першою спробою зібрати в одному виданні різнопланові
матеріали та відомості про вплив постаті Тараса Шевченка і його творчості на
громадське та культурне життя Закарпаття з кінця ХІХ століття до наших днів.
Як зазначила директор бібліотеки Олена Канюка, вперше у
одному виданні вони старалися відобразити відлуння Кобзаревого слова на
громадське та культурне життя краю протягом останніх двох століть. Деякі матеріали, художні твори,
ілюстрації, бібліографічні джерела
подані вперше. Зокрема, український переклад статті «Петефі і
Шевченко» одного з перших дослідників і
перекладачів поезії Шевченка на угорську мову Гіядора Стрипського, уродженця
Мукачева. Вперше ця стаття була надрукована в Будапешті в угорському журналі
«Ukrania» в 1916 р. Звичайно,
збірник не претендує на повне і
вичерпне видання матеріалів про Кобзаря
на Закарпатті, але дивлячись на вміщені бібліографію і перелік авторів статей,
переконана, що воно достойне увійти в історію.
Автор ідеї Олександр Гаврош розповів, що хотілося відзначити 200-річний ювілей Кобзаря
якимось цікавим проектом, так виникла ідея зібрати матеріали, що відображали
надбання краю, пов’язанні з Шевченком за останні 200 років, в одну книгу, якої раніше не було. Нині проблема не вигадати і розробити ідею, а знайти гроші, щоб її реалізувати. І дуже
радий, що обласна бібліотека відгукнулася на його пропозицію. Великою мірою
появі книзі треба завдячувати саме
книгозбірні, вважає письменник. Велику
подяку висловив і видавництву «Ліра», яке погодилося видати книгу без передоплати.
«Закарпатська Шевченкіана» вийшла дуже невеличким тиражем: бібліотека
спромоглася на 300 примірників, ще 100 екземплярів видавництво видало своїм
коштом.
«Існує великий стереотип, що Шевченко з’явився на Закарпатті
після 1945 року, коли край возз’єднався з Україною, – зауважив Олександр
Гаврош. – Цей збірник якраз спростовує цю тезу, як таку, що не відповідає
дійсності. У книзі є статті про Шевченка, які написані ще до Першої світової
війни, в чехословацький період, коли вірші Кобзаря увійшли до читанок і їх
вивчали в закарпатських школах. Звісно багато цікавих матеріалів, написано в
50-70 роках ХХ ст., де такі наші класики як Шкробинець чи Лінтур оцінюють
Шевченка. До збірника включено і багато сучасних матеріалів, спеціально
написаних до цього видання. Загалом до збірника увійшли статті 40 авторів.
Після виходу книги ми знайшли ще цікаві матеріали, що, на жаль, вже не увійшли до неї. Це, наприклад,
унікальна стаття Гренджі-Донського про
вшанування Шевченка в 20-30-х роках ХХ ст. на Закарпатті, а також стаття Івана
Дзюби «Шевченко і Петефі». Цих двох поетів дуже часто порівнюють.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
У книзі виділено 5 основних напрямків: Шевченко і
закарпатська література, Шевченко і закарпатська музика, Шевченко і
закарпатське образотворче мистецтво, Шевченко і закарпатський театр та Шевченко
і громадсько-політичне життя краю. Багато з них вперше ґрунтовно
досліджувалися. Тому цей вечір ми задумали як своєрідну публічну лекція про
Шевченка на Закарпатті, запросивши авторів статей основних магістральних
напрямків».
Оксана Чужа