В Україні зросла частка громадян, які спілкуються українською мовою в повсякденному житті

У 2022 році збільшилась кількість людей, які розмовляють українською мовою в повсякденному житті. З 64% у 2021-му до 71% у 2022-му.

Опитування проведене фондом “Демократичні ініціативи” спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 21 грудня 2022 року.  

Опитування методом face-to-face проводилося у:

  • Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій областях (Західний макрорегіон);
  • Вінницькій, Житомирській, Київській, Кіровоградській, Полтавській, Сумській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській областях, а також в місті Києві (Центральний макрорегіон);
  • Миколаївській, Херсонській та Одеській областях (Південний макрорегіон);
  • Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській областях (Східний макрорегіон).

Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Так, 96% респондентів із західних регіонів відповіли, що спілкуються вдома українською, у центральних регіонах — 78%, у південних — 35% та у східних — 40%.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Лише 3% опитаних із західних регіонів сказали, що спілкуються вдома російською, у центральних регіонах таких було 17%, у південних — 55% та у східних — 47%.

“Така динаміка є результатом і ефекту символічної відмови, і частково неможливістю проводити дослідження громадської думки на окупованих і прифронтових територіях Півдня та Сходу”, – зазначається у пресрелізі.

Соціологи наголошують, що значна частина тих, хто спілкується російською вдома, користуються українською в публічній сфері та під час спілкування з українськомовним співрозмовником.

Раніше повідомлялося, що Одещина опинилася на другому місці за кількістю порушень мовного закону.

Громадяни впродовж січня-лютого 2023 року подали на адресу Уповноваженого із захисту державної мови 66 звернень про порушення в Одеській області Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Про це повідомили в офісі уповноваженого.

За даними мовного омбудсмена таким чином Одеська область опинилася на другому місці за кількістю скарг.

Окрім Одещини в п’ятірку лідерів увійшли:

  • Київ – 159 звернень,
  • Харківська область – 47,
  • Дніпропетровська область – 42,
  • Миколаївська область – 24,
  • Київська область – 20.

У інших регіонах кількість звернень про порушення “мовного” закону така:

  • вісім звернень надійшло з Полтавської області,
  • по сім – з Сумської, Запорізької, Львівської та Житомирської,
  • по п’ять – з Чернігівської та Вінницької,
  • по чотири – із Черкаської та Кіровоградської,
  • по три – з Чернівецької, Волинської та Хмельницької областей,
  • два звернення з Донецької області,
  • з Тернопільської, Луганської та Закарпатської – по одному.

З інших областей звернень громадян не надходило, у 28 випадках не вдалося встановити регіон заявника.

У 2023 році громадяни продовжують фіксувати найбільше порушень мовного Закону у сфері обслуговування 455 звернень.

Ще 192 звернення стосуються відсутності української версії сайтів інтернет-магазинів та веб-сайтів, через які здійснюється обслуговування споживачів, 81 звернення – порушення безпосередньо під час обслуговування.

Залишається проблема з дотриманням вимог законодавства щодо мови інформації для загального ознайомлення. За 2 місяці 2023 року надійшло 31 звернення громадян щодо зовнішньої реклами та вивісок.

13 звернень громадян надійшло щодо порушення законодавства про державну мову педагогічними та науково-педагогічними працівниками закладів дошкільної, загальної середньої та вищої освіти.

Щодо порушення Закону у сфері охорони здоров’я під час надання послуг окремими медиками в лікарнях, діагностичних центрах та сімейних амбулаторіях, а також отримання інформації від лабораторних центрів недержавною мовою повідомили п’ять громадян.

Ната Чернецька

intent.press