В Україні зареєстрували петицію, щоб забрати совєтський напис з могили Лесі Українки

1278

В Україні просять реконструювати меморіал Лесі Українки та родини Косачів на Байковому цвинтарі в Києві й усунути совєцький напис на могилі Лариси Косач із фрагментом некрологу, опублікованого в газеті «Рабочая правда» 1913 року. Петиція із відповідним закликом зареєстрована на офіційній сторінці Кабінету Міністрів України.

Як повідомляє chytomo.com, станом на 28 лютого петиція набрала майже 3000 підписів. Для того, аби уряд узявся за цю справу, треба 25 тисяч.

У петиції йдеться: «Лариса Косач-Квітка, більш відома як Леся Українка, – ключова постать української культури, один із провідних символів ідентичності українського модернізму. Пам’ятник, розташований нині над похованням Українки, було сконструйовано та встановлено у 1939 році згідно з актуальними тезами тодішньої радянської пропаганди – з цитатою із більшовицької газети «Правда» російською мовою: «Леся Украинка, стоя близко к освободительному движению вообще и пролетарскому в частности, отдавала ему все силы, сеяла разумное, доброе, вечное». Людину, що взяла за псевдонім свою українську національність, приписують до пролєтарського руху та оспівують чужою для неї мовою».

В петиції зазначено, що батьки Лесі Українки – освітянин Петро Косач та письменниця Олена Пчілка – не мають пам’ятників взагалі, лише могильні плити. Відтак автори петиції пропонують створити «комплексний меморіал на пам’ять родини Косачів».

Автором петиції є філолог і блоґер Євген Байтеряков (псевдо – Євген Лір), співавтор проєкту “Твоя підпільна гуманітарка”.

«Ми на “Гуманітарці” написали петицію до Міністерство культури та інформаційної політики України та особисто міністра Олександра Ткаченка з проханням реконструювати Меморіал Косачів у монумент, адекватний значенню родини для історії та культури України. Не наголошуємо на жодному конкретному скульпторі чи проєкті, закликаємо просто розпочати роботу у цьому напрямі. Особисто прошу всіх, хто це прочитає, підписати петицію та поширити серед друзів та знайомих. Це наша пам’ять, наша ідентичність. Символ для прийдешніх поколінь», – прокоментував Євген Лір у Facebook.

Теперішній монумент на могилі Лесі Українки встановлено 1939 року. Його авторка – Галина Петрашевич. Згідно з даними Вікіпедії, із 1951 року могила є пам’яткою історії національного значення. Меморіальні плити Михайлу, Петру і Ользі Косачам встановили щойно 1971 року.

На могилі Лесі Українки відразу після поховання поставили дерев’яний хрест. Павло Тичина писав 30 травня 1920 року, перед сьомими роковинами смерті Лариси Косач: «Торік хоч хрест був на могилі Лесі Українки, – цього ж року й його хтось на дрова зніс. Зате яка шовкова трава в ограді! Вирвав собі трохи додому».

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!