Учасники кампанії за визнання геноциду відновили заклики позбавити Пулітцерівської премії сумнівного журналіста, який заперечував голод, організований режимом Йосипа Сталіна.
Комітет США з питань обізнаності про Голодомор в Україні (US Committee for Ukrainian Holodomor Genocide Awareness) подав петицію з вимогою скасувати рішення про присвоєння нагороди Волтеру Дюранті в 1932 році. Петиція з’явилася якраз перед цьогорічною Пулітцерівською церемонією, яка пройде 11 червня, пише УНІАН з посиланням на The Telegraph.
Дюранті – британський журналіст родом з графста Мерсісайд. Він закінчив Кембриджський університет. У США йому присвоїли найпрестижнішу премію в сфері журналістики за серію есе і репортажів з Москви, які були опубліковані в New York Times і New Yorker у 1931 році. Невдовзі після того Дюранті заперечував інформацію про те, що в селах України, Росії й Казахстану люди помирають від голоду. Через це його ім’я стало синонімом приховування звірств авторитарних режимів.
В березні 1933 року в своїй статті Дюранті публічно атакував репортажі валійського журналіста Гарета Джонса, який писав про Голодомор. Репортер New York Times називав роботи свого колеги «великою страшилкою». Натомість він наполягав, що «умови хоч і погані, але голоду немає». Дюранті запевняв, що «ніхто не помирає від самого голоду, хоча… поширена смертність від хвороб через недоїдання».
«Оманливе» висвітлення
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
New York Times опублікував на своєму сайті заяву, в якій називає репортажі Дюранті з СРСР «оманливими» і визнає, що його репортажі «сильно дискредитували його роботу».
Рада Пулітцерівської премії двічі відмовлялася позбавляти Дюранті нагороди. Після перегляду його робіт в 2003 році в організації зауважили, що статті, за які йому присудили премію, «серйозно недотягують» до сучасних журналістських стандартів. Але рада не знайшла «чітких і переконливих доказів умисної омани». Статті, які принесли Дюранті перемогу, були написані до скандалу через замовчування Голодомору.
The Telegraph пише, що колективізація Йосипа Сталіна й примусове вилучення зерна вбили мільйони громадян СРСР на початку 1930-х років. Історики досі сперечаються про кількість загиблих і те, чи голод був умисне створений. І якщо так, то чи відповідає це юридичному визначенню геноциду.
В Україні, де померли близько 3,9 мільйона людей, ті події називають Голодомором і вважають геноцидом, націленим проти української національної ідентичності. Деякі історики переконані, що в Казахстані, де від голоду тоді загинули 1,5-2,3 мільйона людей, теж був організований геноцид.
Росія засудила радянську політику, яка призвела до голоду, але відмовляється визнавати це геноцидом. В Москві стверджують, що немає доказів, які б говорили про те, що ця політика була націлена проти конкретних народів. Пулітцерівська рада не прокоментувала нові заклики щодо Дюранті.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.