Нещодавно, у квітні, в Одесі, побачив світ черговий випуск часопису «Камертон».
Нагадаю: мова йде про південно-український літературно-мистецький часопис, засновницею і головним редактором якого стала літераторка Марина Забуранна. Торік вийшло три номери журналу. Тепер маємо четвертий. Він доволі великий за обсягом – понад 270 сторінок з творами майже 60 авторів. У передмові Марина Забуранна розмірковує про важливість пробудження у людей процесів мислення і відчування, передусім з урахуванням нинішніх тривожних воєнних подій, про роль у цьому нашого письменництва.
Публікації журналу відкриває розділ «Митці «з гнізда філфаку» ОНУ», де представлені твори деяких випускників –філологів Одеського університету. Першим з них радує віршами про море й Одесу Анатолій Качан– відомий поет-мариніст. Не менш цікаві й поезії випускника ОДУ 1971 року, досвідченого журналіста і літератора Анатолія Марущака.
Із прозаїків розділ Проза» відкриває документальною повістю «Гніт» письменник з Миколаївщини В’ячеслав Марченко. Її захоплюючий сюжет, віриться, приверне увагу багатьох читачів. Оригінальними оповіданнями порадують відомий на всю Одесу Олекса Різників («Маюнелла — за визаченням автора, ненауково-фантастичне оповідання) та відомого в Україні Михася Ткача(Чернігів) – «Позики». Авторка з Дніпра Алла Бойко пропонує уривки з роману «Україна – Швейцарія: міжнародні перевезення». Василь Горбатюк зацікавить новелою «Останній рейс», а Архип Ковальський з Рівненщини – оповіданням «Маршрут».
Найоб’ємніший у часописі розділ поезій відкривається добіркою сонетів відомого автора цього жанру Михайла Гершковича з Одещини. Як завжди, на основі життєвих фактів у них знаходимо цікаві філософські сентенції. Естафету поетів далі переймають відомі сучасні українські поети Ігор Павлюк, який приваблює чарівними віршами про море, та Богдан Томенчук з колоритними віршами про рідну землю.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
«Ронделі війни» — так означив свою добірку відомий поет (не тільки як автор цього жанру) Віктор Гриценко — перший із авторів часопису, хто порушує тему війни. Не можу стриматись, щоб не процитувати деякі його рядки:
Я хочу йти з бійцями в першій лаві…
Болить душа. як не боліла досі:
Під час війни у ній зламався мур…
Твори добро, не ждучи нагороди…
Під час війни писати про любов,
Як в юності, за неї воювати?…
Як завжди, привертають увагу поезії відомого не тільки в Україні Василя Клічака, котрий з болем і любов’ю пише про рідну землю.
Свіжий погляд поета відчувається у віршах Олега Бородая з Миргорода, який не залишається байдужим до подій війни. Зокрема, про це свідчать такі рядки:
Бере в обійми щедре літо
В пахтінні м’яти й полину.
Так хочу з квітами радіти —
На мить забути про війну.
І далі читаємо:
Хай відпустить війна на хвилину,
Не арта щоб, а блискавка з громом…
А вологі пелюстки жасмину
Пахнуть згадкою мирного дому.
Радує своїми верлібрами молодий письменник, режисер і журналіст (а нині військовослужбовець, який живе в Одесі) Валерій Пузік. Його неримовані фронтові рядки буквально обпікають….
Цікаву добірку віршів пропонує читачам ще один одесит — Андрій Хаєцький, із них особливі – вірші про море.
Із так званих жіночих віршів найкраще враження справляє добірка вінничанки Юлії Броварної, зокрема їх живописність і схиляння до філософських сентенцій. Поетична мальовничість проглядається і в коротких віршах Інни Майданської з Кам’янець-Подільського. Зачарована й залюблена у картини видатного художника Івана Марчука Антоніна Пожарницька з Кривого Озера (Миколаївщина). Про це вона схвильовано розповіла у своїх віршах.
Через воєнні події залишила рідну Донеччину й осіла в Одесі Світлана Кучеренко, яка натхненно працює на ниві української культури. Тут у неї народилися чудові вірші про Одесу та не менш вдалий «Завтра без війни». Завершують поетичний розділ вірші вже знаменитої в Одесі Ірини Томи, серед яких виділяються «Гіркий хліб», «Я вірю в тебе, мій воїне!» та «Молюся й вірю в щастя України», пройняті щирими любов’ю і патріотизмом.
Твори поетичного жанру далі продовжуються у розділах «Дебют» (талановиті вірші Світлани Кмити) та «Листи з Лондона», у якому представлені разом з листом автора професіональні вірші львів’янина Матвія Смірнова, який нині перебуває в еміграції у Лондоні, а раніше друкувався в журналах України та США; із них прикметні вірші з триптиху «Речі, міста і букви».
На наступних сторінках можна прочитати вірші для дітей Анастасії Вовк та добірку новел добре знаної Валентини Сидорук з Чорноморська під рубрикою «Дорослим – про дітей».
Далі йде великий розділ «Переклади», у якому подані переклади із зарубіжної поезії відомого перекладача Дмитра Чистяка (зокрема, з аргентинської, бельгійської, італійської, канадської, румунської, французької та швейцарської поезій) та переклади Юрія Хмелевського з німецької класики.
Радує черговий номер «Камертону» й доволі великим розділом «Мистецтво». Про багатогранну творчість одеського художника Геннадія Гармидера розповідають його донька Дар’я Гармидер та вдова художника, художниця Світлана Крижевська, причому розповідь доповнена численними ілюстраціями з художніх робіт. Зацікавлять читачів і розповіді Миколи Степанова та Анни Носенко про живописний світ художника Юрія Єгорова з великоформатними ілюстраціями його картин, в тому числі на обкладинці журналу. Розділ «Мистецтво» завершує не менш цікава публікація відомого мистецтвознавця Володимира Кудлача «Обранець муз: в епіцентрі Михайло Жук».
У розділі «Літературознавство і критика» беззаперечно цікавими видаються статті Михайла Наєнка «Аристократизм поезії Лесі Українки», Тетяни Мейзерскої «Поетичний всесвіт Станіслава Конака» з добіркою його віршів, Тетяни Шевченко «Діалог і полілог у композиційно-стилістичній структурі роману «Квадро» Б. Нечерди», Михайла Сеньківа «І світ їх ловитиме», Михайла Славинського «Поезія роздумів, сенсів і прозрінь» та письменниці з Кракова «Перемога поезії».
Під рубрикою «Про Слово» своїми міркуваннями до питання про ментальність народу у статті «Доля херувіма. Деградація деяких запозичених слів» ділиться видатний одеський мовознавець Олекса Різників.
Викличуть інтерес читачів й матеріали рубрики «Краєзнавство»: статті Олега Ровнера «Слово в камені», Антона Гриськова «Слідами Аркадія Казки — одеського учня Михайла Коцюбинського» та Василя Вельможка «Дорога до моря» (про долю англійського письменника – українця Джозефа Конрада).
Наостанок хочу зазначити, що видавництво «Астропринт» постаралося випустити черговий номер «Камертону» на високому рівні поліграфічної якості.
Михайло ЗІНЧЕНКО, літератор.
м. Одеса.