В Музеї книги і друкарства України розгорнута робота із створення власного віртуального порталу. Проєкт фінансується Українським культурним фондом за конкурсною програмою «Культурна спадщина».
Наприкінці першої половини ХV століття, завдяки винаходам Йоганна Гутенберга, з’явилося друкарство, яке стало потужним поштовхом у розвитку культури людства і було одним з найбільших досягнень науково-технічного прогресу.
Минуле ХХ століття, серед інших феноменальних відкриттів, завершилося появою широкого доступу до пам’яток матеріальної культури у будь-якому місці нашої планети. Таку можливість надає оцифрування – наступна визначна віха в історії поширення знань.
Проєкт передбачає: оцифрування найвизначнішої частини фондової колекції – 120-и стародруків, 4-х рукописних книг та 1000 одиниць книжкової графіки із розміщенням на сайті музею у розділі «Колекція онлайн»; створення електронного каталогу оцифрованих рукописних книг і стародруків; оцифрування облікового архіву музейної колекції; підготовку віртуальної виставки у 3D форматі, присвяченої 50-річчю музею. До виконання робіт з оцифрування залучена компанія «Архівні інформаційні системи». Компанія «Skeiron» здійснить лазерне сканування у 3D форматі архітектурної пам’ятки ХVІІІ ст., що перебуває під опікою ЮНЕСКО – будівлі музею, у якій понад 300 років діяла друкарня Києво-Печерської лаври.
У процесі створення віртуального порталу будуть оцифровані книжкові пам’ятки ХVІІ–ХVІІІ століть, які вийшли у світ зі стін найвідоміших українських друкарень, які діяли у Острозі, при львівському Успенському ставропігійному братстві, Києво-Печерській лаврі, Почаївському монастирі, Чернігові, Крилосі.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Користувачі віртуального порталу зможуть погортати і перечитати праці таких світочів українського друкарства ХVІІ–ХVІІІ ст. як Іоаникій Галятовський, Лазар Баранович, Данило Туптало (Дмитрій Ростовський), Петро Могила, Памво Беринда, Михайло Сльозка, Кирило (Транквіліон) Ставровецький, а також безпосередньо оглянути твори художників-граверів, які ілюстрували і прикрашали стародруки.
У графічній частині оцифрування постануть книжкові ілюстрації найвідоміших українських художників ХХ століття: Василя Кричевського, Охріма Судомори, Софії Налепінської-Бойчук, Олександра Данченка, Михайла Дерегуса, Георгія і Сергія Якутовичів, Василя Лопати, Олени Сахновської, Катерини Штанко та інших.
Проєкт здійснюється в умовах великої, страхітливої війни росії в Україні, коли щодня і щоночі у небі шугають російські ракети і безпілотні літальні апарати, начинені сотнями кілограмів вибухівки. У війні гинуть не лише воїни-захисники України, а й пам’ятки культури. Оцифрована музейна колекція не загине і завдяки інтернету стане доступною для користувачів без обмежень. У цьому її перевага.
Віртуальна виставка з назвою «Музейна магія чисел» (50 експонатів, 50 років музеєві) має 5 виставкових зал. У кожній по 10 найхарактерніших для обраної теми експонатів, які будуть розкриватися, а деякі матимуть озвучення голосом народного артиста України, лавреата Шевченківської премії Тараса Компаніченка.
Проєкт виконують 15 досвідчених працівників музею. Керівниця проєкту – директорка музею Валентина Бочковська, кандидат історичних наук.
Дмитро Палій,
заступник директора Музею книги і друкарства України