В Інституті філології Університету імені Тараса Шевченка відбулась презентація

105

30 березня 2012 року в Інституті
філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася
презентація книжок перекладів з Павла Тичини «Де тополя росте» та «Скорбна
мати» й книги-білінгви Станіслава Бондаренка «Нічна розмова з Європою. A nocturnal conversation with Europe».

         “Сьогодні в Мистецькій залі
філологічної Alma Mater зустрілися представники двох культурних поколінь – Павло
Тичина та Станіслав Бондаренко”, – розпочала презентацію книжок українських
класика й сучасника директор Літературно-меморіального музею-квартири П. Г.
Тичини, радіожурналіст і культурний діяч Тетяна Сосновська. Правнучка автора
«Сонячних кларнетів» розповіла про історію реалізації двох успішних проектів –
книжок перекладів з Павла Тичини «Де тополя росте» та «Скорбна мати». Обидва
видання вийшли за сприяння музею П. Г. Тичини та  Національного центру «Мала академія наук
України». Особлива роль у доборі й перекладі англійською мовою віршів першої з
названих збірок належить Стефану Комарницькому – “англійцю з українською групою
крові” (як називає Стефана Станіслав Бондаренко). Поему П. Тичини «Скорбна
мати» світ тепер може прочитати чотирма мовами – англійською, російською,
грузинською та французькою. Автор останнього перекладу – молодий і талановитий
науковець Дмитро Чистяк – також взяв участь у презентації книжок.
Літературознавець вважає, що поезія П. Тичини “ще не прочитана, бо йдеться про надзвичайну
поліфонічність його текстів”.
Для цілісного осягнення цієї постаті пан Дмитро закликав прочитати П. Тичину
вповні – починаючи зі щоденника й закінчуючи творами останнього періоду життя.

         Про англомовні переклади Стефана
Комарницького з П. Тичини вів мову ще один гість презентації літературознавець
Дмитро Дроздовський: “Підійти
англійцеві до Павла Тичини непросто. Адже це поет, який виламується з
української традиції, бо не є письменником одного стилю й одного образу”. Д.Дроздовський зазначив, що традиційний метод перекладу
не спрацьовує у випадку з П. Тичиною. У найкращому разі його спроба буде
виглядати як філософський коментар до творів українського поета. Натомість
Стефан Комарницький відходить від структурно-формалістичного методу перекладу й
відтворює самобутній світ поезії П. Тичини. “Цей проект є комерційно успішним, бо він передає Тичину,
якого сприйме європейський читач. Це той переклад, який відтворює сучасного
модерного Тичину”, –
переконаний Д. Дроздовський.

         На презентацію книги-білінгви «Нічна
розмова з Європою. A nocturnal conversation with Europe» Станіслава Бондаренка завітав її співтворець – автор
англомовного перекладу книги Стефан Комарницький. Він має особливий зв’язок з Україною – його родичі пройшли ГУЛАГ, тому “генами йому передалося уявлення про Україну, її історію і
культуру”. Не втрачаючи пам’яті роду, перекладач постійно повертається на
батьківщину, допомагаючи реалізувати всілякі культурні проекти української
громади. Тому своїми перекладами з П. Тичини Стефан Комарницький “хотів переконати англійців, що Тичина був, є і буде
великим європейським поетом”.

         Щоб скласти
у присутніх уявлення про «Нічну розмову з Європою. A nocturnal conversation with Europe» Станіслав Бондаренко й Стефан Комарницький по черзі
зачитували частини поеми «Кліпа» українською та англійською мовами. Уривки з
книги викликали бурхливі оплески зали, а всі охочі змогли придбати презентовані
видання після зустрічі.

          У “святі поезії та перекладу” взяли
участь також Іван Драч, Олексій Довгий, Всеволод Ткаченко.

         Анна Ращенко

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!