У приміщенні Національного музею літератури відбулася презентація книжки
«Меридіан розуміння» (К.: Унів.вид-во «Пульсари», 2011 р. – 220 с., обкл. –
тверда) Дмитра Дроздовського, літературного критика, перекладача, заступника
головного редактора журналу світової літератури «Всесвіт», співробітника
Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, лауреата Міжнародної премії
ім. О. Гончара (2005 р.) та премії ім. О. Білецького в галузі літературної
критики (2010 р.).
Книжка «Меридіан розуміння» – це своєрідне зібрання травелогів,
багаторічних мандрів її автора (учасника міжнародних літературознавчих
конференцій, симпозіумів, форумів у різних країнах) меридіанами світу – від
Латинської Америки до Султанату Оман, від Великої Британії до США.
Книжка складається з двох частин: «Україна» та «Світ». У першій частині
автор демонструє цинічність нинішнього політичного часу, абсурдність
інформаційного простору в Україні й поза нею. В другій – кожний закордонний
візит змушує оповідача на тлі іноземного досвіду говорити про Україну, шукаючи
можливі форми соціокультурного перегуку між нею та простором Іншого.
Спираючись на власний досвід, Д.Дроздовський стверджує, що «Україна закрита
для світу як інтелектуальний проект. Україну сьогодні охопило відчуття втоми,
самотності і небажання чути один одного. Громадяни України не мають спільного
простору національної солідаризації в розумінні історії, культури, літератури
та бачення майбутнього. Глобалізація зробила нас відкритими до світу, але разом
із тим ми стали закритими для своїх близьких. І в цьому просторі поняття
«діалогу» першочергове. Лише відчуваючи думку Іншого, можна зрозуміти свою ідентичність. Розуміння Іншого починається з уміння вислухати і
взаємної толерантності. Автор переконаний, що жити – означає оповідати. Історія
людських оповідок – це найцивілізованіший проект. Це величезна інтелектуальна
бібліотека, яка зібрана під одним-єдиним дахом – під нашим синім небом».
Вела презентацію директор видавництва «Пульсари» Лариса Копань. В
обговоренні видання взяли участь доктор філологічних наук Віталій Дончик, заступник
директора Інститут літератури ім.. Т.Г. Шевченка НАНУ Микола Сулима, письменниця,
лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка Любов Голота, професор Оксана
Пахльовська, перекладач Дмитро Чистяк, журналіст і письменник Станіслав
Бондаренко, актриса Лариса Кадирова та інші.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Під час свого виступу В. Дончик підкреслив, що, «на жаль, в сучасному
українському літературному процесі майже цілком відсутні літературно-критичні
огляди» (хочеться додати від себе, що на шпальтах сьогоденних українських ЗМІ
відсутнє й місце для розміщення подібних оглядів, практично відсутні
спеціалізовані періодичні видання, присвячені питанням книговидання в Україні,
аналізу сучасного літературного процесу тощо, а суспільство робить вигляд, ніби
це має бути нормою, ніби це є типовим, а всі культурні й моральні негаразди
можна списати на «економічну кризу»)
Лариса Кадирова сказала, що «при читанні «Меридіану розуміння» добре
відчувається контекст, в якому перебував автор під час своїх мандрів, можна
відчути, як зроблена ця книга». На завершення свого виступу Лариса Кадирова
прочитала в українському перекладі вірш Жака Превера «Як намалювати птаха».
Особливу увагу привернув виступ Оксани Пахльовської, яка зазначила, що
«незважаючи на те, що зараз у Європі особливо помітно, що Україна пересувається
в інший бік цивілізації, і цю державу сприймають так, ніби вона з’являється з
потойбіччя подібно героїні фільму «Інші», попри те, що найкращі освітні заклади
України сьогодні програють найгіршим західним освітнім закладам, проте, коли
зустрічаєш таких молодих високоосвічених інтелектуалів як Дмитро Дроздовський,
то ще залишається надія на краще майбутнє в Україні; навіть попри те, що
сьогодні батьки звідси кажуть своїм дітям, які навчаються або працюють за кордоном:
«Зробіть усе можливе, аби не повертатися до України, залишайтеся на Заході!»
Ще в 1960-х роках французький психоаналітик Ж. Лакан сформулював, що слід
«розуміти Іншого як частину себе».
Спроба чогось подібного лунає в книжці Дмитра Дроздовського «Меридіан
розуміння».