Українська тема стала однією з провідних на книжковому ярмарку у Лейпцигу

83

Українська тема стала однією з
провідних на книжковому ярмарку у Лейпцигу. Яка роль культурних діячів у такі
переламні моменти – саме це питання лунає особливо часто.

Зачовгана фраза Некрасова “Поетом можеш ти не
бути, але громадянином бути зобов’язаний” останніми місяцями стала лунати
по-новому. Принаймні так вважає Юрій Андрухович, для котрого публіцистика нині
вийшла на переднє тло. Упродовж усього протистояння “майданівців” і
“беркутівців” Андрухович у своїй газетній колонці щотижня коментував
події в Україні. А віддавши матеріал до друку, одягався тепліше, брав шолом і
йшов на Майдан.

Адже залишатися вдома, як він вважав, означало
піддатися паніці. З одного боку, повідомлення на сайтах Twitter і Facebook,
опубліковані різними людьми, допомагали скласти практично повну картину того,
що відбувалося. Але в інтернеті з’являлося і багато фальшивої інформації –
наприклад, про те, що під Києвом уже стоять танки, чи що на Майдані майже всі
загинули.

Найкращими ліками від паніки та страху
було – самому піти у центр Києва. “Коли ти стоїш на Майдані разом з іншими
протестувальниками, тобі нічого не страшно. Ти відчуваєш, що там усі тримаються
разом і всі один одного захищають. Це неймовірне відчуття”, – розповів
Юрій Андрухович під час дискусії, організованої DW на
Лейпцизькому книжковому ярмарку.

Повідомлення ЗМІ про те, що революцію в Києві
здійснили фашисти й націоналісти, письменник, якого багато читають у Німеччині,
називає брехнею. “Як я втомився пояснювати, що я, моя дружина і донька –
не фашисти, то я вирішив написати універсальний текст і розповісти у ньому
якомога більшій кількості людей про події на Майдані”, – розповідає Юрій
Андрухович.

Цей відкритий лист переклали дванадцятьма мовами, у
тому числі англійською, німецькою, турецькою та китайською. Його надрукували
провідні газети Європи. А для берлінського видавництва Fototapeta воно стало
відправною точкою для публікації збірки есеїв про українську революцію.

Юрій Андрухович не є членом якоїсь партії. Він
відносить себе радше до політичних мислителів, ніж до політичних діячів. Тож
ким він був на Майдані? Письменником чи активістом протестного руху? “Я
був краплею у морі людей, які вийшли на захист свободи та справедливості”,
– відповідає Юрій Андрухович.

Революція, подібна до тієї, що відбулася
в Україні, неможлива зараз у Білорусі, вважає письменник з Мінська Артур
Клинов, котрий брав участь у дискусії DW на Лейпцизькому
книжковому ярмарку. “Те, що відбулося у Києві, – заслуга не політиків, а
пересічних громадян країни”, – наголосив Клинов. Чималу роль у цьому відіграла
культура, котра, на його думку, останніми роками розвивалася в Україні більш
інтенсивно, ніж у Білорусі. Вона значною мірою підготувала покоління вільних,
готових до змін громадян.

Артур Клинов наголошує, що і білоруське суспільство
поступово змінюється: йде активний процес формування нації і громадянської
самосвідомості. “Але є небезпека, що ми можемо не встигнути, – застерігає
Клинов.- Якщо Україну намагаються з’їсти по шматочках, то Білорусь проковтнуть цілком”.

На його думку, незалежна культура має стати форпостом
для захисту суверенітету Білорусі. “Культура формує вільних громадян,
котрі у час ікс, коли прийде час, стануть на захист країни”, – вважає він.
Але поки у Білорусі не буде реалізований “проект культура”, політичні
зміни, на його думку, малоймовірні.

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!