Насамперед книг і
матеріалів, на які ніхто вже не має авторських прав. На втілення проекту піде
багато років, але результати будуть також дуже корисні і для українських книг
із Британської бібліотеки, які стануть доступними безкоштовно через Інтернет.
Працівниця європейського відділу бібліотеки Ольга Керзюк,
яка завідує українською секцією, розповіла Радіо Свобода, що оцифровуванння
означатиме для її роботи. На початку розмови вона відповідала на запитання чи
не турбує її те, що до скарбів, які зараз зберігаються у сейфах, буде
безкоштовний доступ усіх бажаючих?
– Так, але з іншого боку я буду надзвичайно рада, тому що
я знаю, що у нас є стільки скарбів із тієї ж української колекції, які є просто
не досліджені, оскільки я працюю у відділі лише друкованої книги, а в нас є ж
дуже цікавий відділ мап, де є багато старовинних мап України, які
малодосліджені. Є відділ музики, де знаходяться партитури українських
композиторів. І, наприклад, про музичну колекцію Британської бібліотеки ще
немає жодної статті. Я вже намовляю кількох науковців кілька років прийти і
дослідити. У нас є національний звуковий архів. Тобто усі ці колекції. Якщо
мені будуть дослідники допомагати, то я буду лише дуже й дуже задоволена,
оскільки мені самій осягнути величину навіть однієї української колекції не так
просто.
– Як би ви оцінили важливість і цінність української
колекції в Британській бібліотеці?
– Я думаю, що українська колекція, можливо, одна з
найкращих, коли мова йде про бібліотеки Західної Європи, про українські колекції,
коли ми порівняємо з Францією, з Іспанією, з Італією і так далі. Ми маємо те,
що надруковано в Україні, маємо діаспорні видання. Ми маємо також видання про
Україну, видані в Британії. Можливо от саме цих видань в Україні немає.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
– Україна в часи війни була окупована. Київ був значною
мірою зруйнований. Можливо, в Лондоні збереглося щось таке, чого в Україні і немає?
– Я можу точно сказати лише про найціннішу книгу в нашій
колекції – це є «Буквар» Івана Федорова 1574 року (виданий у Львові). Існує
лише два примірники: один в Гарварді (США), а один у Лондоні.
– Це також буде оцифровано і зрештою доступно в інтернеті?
– Ні. Мова ж йшла, поки що, про програму, яку ми
обговорюємо (що охоплює) 1700-1870 роки. А «Буквар» (Федорова) надрукований
1574 року.