Український ПЕН та The Ukrainians виклали свою версію сотні знакових українських романів і повістей

456

Український ПЕН та видання The Ukrainians уклали список ста знакових романів і повістей українською мовою.

Список складається із творів українською мовою, написаних у XIХ–ХХІ століттях. У ньому − романи та повісті, в яких розвиваються кілька сюжетних ліній і широко охоплені суспільні процеси та явища. Кожен окремий автор представлений не більше ніж двома творами, − таких у списку 23. Експерти й експертки обирали сотню з-поміж 436 творів.

«Ми пропонуємо не канон і незаперечну істину, а радше зразок, методологію, вихідні точки для незабутніх літературних маршрутів. Завдяки карантину ми всі переконалися, як багато незнаних прекрасних куточків можна знайти в Україні. Хотілося б, щоб із не меншим захопленням українці відкривали для себе й свою літературу», − наголошують укладачі списку.

Список оприлюднили на сайті The Ukrainians:

Емма Андієвська «Роман про людське призначення» (1982);

Вікторія Амеліна «Дім для Дома» (2017);

Емма Андієвська «Герострати» (1971);

Роман Андріяшик «Люди зі страху» (1966);

Софія Андрухович «Фелікс Австрія» (2014);

Юрій Андрухович «Московіада» (1993);

Борис Антоненко-Давидович «Смерть» (1927);

Іван Багряний «Сад Гетсиманський» (1950);

Юрій Андрухович «Рекреації» (1992);

Іван Багряний «Тигролови» (1944);

Володимир Винниченко «Сонячна машина» (1928);

Василь Барка «Жовтий князь» (1963);

Володимир Винниченко «Записки кирпатого Мефістофеля» (1917);

Юрій Винничук «Танґо смерті» (2012)

Юрій Винничук «Мальва Ланда» (2000);

Ірина Вільде «Сестри Річинські»(1958);

Ірина Вільде «Метелики на шпильках» (1936);

Олесь Гончар «Собор» (1968);

Тамар Горіха Зерня «Доця» (2019);

Юрій Горліс-Горський «Холодний Яр» (1934);

Докія Гуменна «Діти Чумацького Шляху» (1948);

Євген Гуцало «Позичений чоловік» (1981);

Любко Дереш «Культ» (2001);

Володимир Діброва «Бурдик» (1997);

Анатолій Дністровий «Пацики» (2005);

Олександр Довженко «Зачарована Десна» (1956);

Олександр Довженко «Україна в огні» (1943);

Віктор Домонтович «Доктор Серафікус» (1947);

Володимир Дрозд «Листя землі» (1992);

Віктор Домонтович «Дівчина з ведмедиком» (1928);

Сергій Жадан «Інтернат» (2017);

Сергій Жадан «Ворошиловград» (2010);

Оксана Забужко «Музей покинутих секретів» (2009);

Оксана Забужко «Польові дослідження з українського сексу» (1996);

Павло Загребельний «Диво» (1968);

Павло Загребельний «Роксолана» (1980);

Василь Земляк «Лебедина зграя» (1971);

Роман Іваничук «Мальви» (1968);

Роман Іваничук «Манускрипт з вулиці Руської» (1979);

Юрій Іздрик «Воццек» (1997);

Юрій Іздрик «Подвійний Леон» (2000);

Олександр Ірванець «Рівне/Ровно» (2001);

Майк Йогансен «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» (1930);

Ольга Кобилянська «Земля» (1902);

Ольга Кобилянська «Царівна» (1896);

Євгенія Кононенко «Імітація» (2001);

Василь Кожелянко «Дефіляда в Москві» (1997);

Наталена Королева «Предок» (1937);

Юрій Косач «Володарка Понтиди» (1987);

Юрій Косач «Еней та життя інших» (1946);

Ігор Костецький «Повість про останній сірник» (2005);

Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків» (1911);

Агатангел Кримський «Андрій Лаговський» (1919);

Михайло Коцюбинський «Fata morgana» (1910);

Пантелеймон Куліш «Чорна рада» (1857);

Володимир Лис «Століття Якова» (2010);

Аркадій Любченко «Вертеп» (1943);

Тетяна Малярчук «Забуття» (2016);

Марія Матіос «Солодка Даруся» (2004);

Лесь Мартович «Забобон» (1917);

Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні? » (1880);

Панас Мирний «Повія» (1883);

Кость Москалець «Вечірній мед» (2013);

Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки» (1972);

Всеволод Нестайко «В Країні Сонячних Зайчиків» (1959);

Іван Нечуй-Левицький «Хмари» (1874);

Іван Нечуй-Левицький «Старосвітські батюшки та матушки» (1884);

Тодось Осьмачка «Ротонда душогубців» (1956);

Тодось Осьмачка «Старший боярин» (1946);

Галина Пагутяк «Слуга з Добромиля» (2006);

Євген Пашковський «Щоденний жезл» (1999);

Леонід Первомайський «Дикий мед» (1963);

Валер’ян Підмогильний «Місто» (1928);

Валер’ян Підмогильний «Невеличка драма» (1930);

Євген Плужник «Недуга» (1928);

Тарас Прохасько «НепрОсті» (2002);

Улас Самчук «Волинь» (1932);

Улас Самчук «Марія» (1934);

Анатоль Свидницький «Люборацькі» (1886);

Михайло Слабошпицький «Марія Башкирцева» (1986);

Марко-Роберт Стех «Голос» (2005);

Микола Трублаїні «Шхуна «Колумб» (1940);

Осип Турянський «Поза межами болю» (1917);

Зінаїда Тулуб «Людолови» (1934);

Григорій Тютюнник «Вир» (1960);

Олесь Ульяненко «Сталінка» (1994);

Іван Франко «Перехресні стежки» (1900);

Іван Франко «Захар Беркут» (1883);

Микола Хвильовий «Вальдшнепи» (1927);

Микола Хвильовий «Повість про санаторійну зону» (1924);

Гнат Хоткевич «Камінна душа» (1911);

Андрій Чайковськи «Сагайдачний» (1918);

Валерій Шевчук «Три листки за вікном» (1986);

Валерій Шевчук «Дім на горі» (1983);

Гаська Шиян «За спиною» (2019);

Василь Шкляр «Залишенець. Чорний ворон» (2009);

Гео Шкурупій Жанна батальйонерка» (1930);

Юрій Яновський «Майстер корабля» (1928);

Юрій Яновський «Вершники» (1935);

Михайло Яцків «Танець тіней» (1916).

 

У дорадчу групу проєкту увійшли члени Українського ПЕНу: Тамара Гундорова, Микола Рябчук, Ольга Гнатюк, Елеонора Соловей, Ірина Старовойт, Анатолій Дністровий, Олексій Сінченко, Ростислав Семків, Олена Галета, Марко-Роберт Стех. Кураторка проєкту − Тетяна Терен.

Крім того, надали консультації Євгеній Стасіневич, Ганна Улюра, Михайло Назаренко. Авторки анотацій − Марія Бліндюк, Ірина Ніколайчук.

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!