Про це повідомляє pen.org.ua.
Переможці програми були відібрані журі з-поміж 441 зголошення, які надійшли на конкурс.
Організатори ініціативи – Норвезький Гельсінський комітет, Норвезька асоціація авторів і перекладачів нонфікшн-літератури, Норвезька спілка письменників та Український ПЕН. Проєкт реалізується за підтримки The Nansen Support Programme for Ukraine.
Програма має на меті підтримати проєкти українських письменників і журналістів та сприяти створенню нових важливих текстів, котрі фіксують і осмислюють досвід війни, яка триває в Україні з 2014 року.
Це вже третя хвиля програми стипендій, яка стартувала 2024 року у співпраці Норвезької асоціації авторів і перекладачів нонфікшн-літератури та Українського ПЕН. У 2024 році підтримку отримали 10 проєктів, у 2025 році – 20 проєктів.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Стипендіат(к)ами стали:
- Адаманова Марія (автобіографічна історія-свідчення “Мій дім стоїть серед руїн” про виживання родини в заблокованому Маріуполі навесні 2022 року);
- Андрусяк Іван (збірка казок для дітей “Казки кота Сковороди”, у яких кіт Сковорода мандрує українськими світами й розмірковує про дорослішання, дружбу та виклики війни);
- Аргірова Ганна (книжка репортажів “Давид проти Голіафа у війні ХХІ століття. Винаходити, щоби вижити” про українців, які створюють технології, що змінюють логіку сучасної війни);
- Безпала Анна (історичний роман з робочою назвою “Доктор Маланчук просив його більше не шукати” про пошук ідентичності й дорослішання української молоді в діаспорі – у Берліні 1920-х і Копенгагені 1950-х);
- Бітюков Гліб (збірка есеїв “Не закривайте ваші очі” – історії поранених, побратимів і медиків, записані військовим медиком і доповнені його малюнками);
- Ботанова Катерина (збірка есеїв з робочою назвою “Мистецтво непорозуміння” про культурну історію України під час війни та пошук мови, якою про неї можна говорити);
- Довгопол Наталія (роман у жанрі магічного реалізму “Перперуна” про колонізацію Криму Російською імперією та примусове виселення християн – зокрема, урумів і румеїв – наприкінці XVIII століття);
- Жарікова Єлизавета (роман з робочою назвою “Ротація” про роту ТрО, яка відновлюється в тилу після важких втрат на фронті);
- Захарченко Олена (дитяча фентезійна повість “Тіні таємних кімнат” – третя частина серії, у якій сучасний школяр і його предок-князь із XVI століття захищають Україну);
- Казарін Павло (армійський щоденник “Країна чорних лебедів” про те, як фронт змінює людей, а війна – тил);
- Калитко Катерина (збірка есеїв “Такі придурки, як ми” про покоління 35+, чия зріла дорослість збіглася з великою війною);
- Ківа Ія (збірка есеїв “Серце цієї землі качає метал і б’ється” про Донеччину, окупацію та втрату дому);
- Комаров Олександр (збірка новел “Непрямі сполучення” про травматичний досвід війни та способи його подолання, заснована на службі автора в ЗСУ);
- Кряжич Ольга (роман “Люта” про п’ятдесятидворічну снайперку, яка повертається до окупованого Старобільська, щоб знищити колаборанта – свого однокласника);
- Лавренішина Анастасія (гумористичний дитячий детектив з робочою назвою “Борщ і Булка” про розслідування зникнення світла й страв у країні Гамцямцям);
- Логвиненко Аліна (збірка історій “Казки Каховського моря” про почуття звичайних людей на війні та спробу зберегти в собі людське);
- Малігон Анна (поетична збірка “Чорний конверт” про війну, втрату дому та вимушену міграцію);
- Марченко Мія (підліткове міське фентезі “Битва дерев” про хлопця, який рятує сестру в магічному світі київського Ботанічного саду);
- Матвєєва Галина (збірка оповідань “Літачок “Харків” про життя Харкова та харківців під час війни);
- Моругін Сергій (психологічний роман із містичною інтригою з робочою назвою “Тамагочі” про київського підлітка, якого після влучання дрона в його дім поступово підкорює знайдене серед уламків тамагочі);
- Перконос Катерина (збірка оповідань “Чи знаю я цю жінку?” про взаємини матерів і доньок під час війни);
- Рокецький Юрій (документально-біографічна книга “Воплі Відоплясова. “Танці” на руїнах совка” про легендарний гурт і становлення українського рок-н-ролу);
- Романдаш Анна (роман “Айзек на війні” про американця українського походження, який воював за Україну, і його подорож разом із далекою родичкою до місць загибелі побратимів);
- Рудий Федір (збірка есеїв “Соняхи повертаються на Схід” (робоча назва) – зізнання в любові до Донеччини та її людей);
- Сняданко Наталка (роман з робочою назвою “Непроявлені плівки спогадів” про те, як по-різному проживають війну українки за кордоном; авторка пише його паралельно українською та німецькою);
- Стахівська Юлія (поетична книжка “Землемір” про дім, пам’ять і досвід війни, зокрема про вимушений виїзд із Бучі та повернення);
- Стус Таня (дитяча повість із робочою назвою “Позивний Феяка” про дітей, які вигадують “фейські” дари людей довкола і мимоволі втягують у гру й дружбу ветерана);
- Стяжкіна Олена (“Щоденник повномасштабної війни” (робоча назва) – свідчення та осмислення досвіду життя у війні в щоденниковій формі);
- Танасишин Назар (трилер “Я коштую сімнадцять” про інспектора, який навчився не бачити, про співучасть кожного та ціну зручного мовчання, яку платять інші);
- Чорногуз Ярина (книга есеїв “Дім на піску: про війну та самотність” про п’ятирічний досвід авторки як військовослужбовиці морської піхоти та письменниці);
- Шторм Слава (двотомний роман “Hej, Sokoły! (Mój stepowy skowroneczku)”, у якому історія польської родини ХХ століття переплітається з дружбою українського сержанта та польського волонтера на сучасній війні).
У межах ініціативи 2026 року буде надано 31 стипендію у розмірі €5000 кожна (у гривневому еквіваленті). Результатом програми для кожної стипендіатки та стипендіата має стати книжка, опублікована в українському видавництві не пізніше, ніж 30 листопада 2028 року.
Заявки оцінювало журі, до складу якого ввійшли: Володимир Єрмоленко (філософ, письменник, журналіст, президент Українського ПЕН); Ірина Славінська (журналістка, виконавча продюсерка Радіо Культура); Петро Яценко (письменник, журналіст, керівник прес-служби Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, учасник Програми 2024 року); Ірина Старовойт (поетка, есеїстка, деканка Гуманітарного факультету Українського Католицького Університету); Ольга Купріян (письменниця, літературна критикиня, літературознавиця, координаторка проєкту підтримки дитячого читання BaraBooka); Марічка Паплаускайте (журналістка, письменниця, співзасновниця The Ukrainians Media та шеф-редакторка журналу Reporters); Бернард Мор (член Норвезької асоціації авторів і перекладачів нонфікшн-літератури, письменник); Оля Шамшур (лінгвіст та перекладачка, старша радниця Норвезького Гельсінського Комітету); Ірина Шувалова (поетка, перекладачка, дослідниця, постдокторка з українських студій Університету Осло).
Під час аналізу отриманих заявок журі враховувало такі критерії, як унікальність авторського стилю, соціальне та культурне значення запропонованої ідеї, здатність автора провести дослідження й опрацювати матеріали, необхідні для написання книжки.