Три українські книги, перекладені польською мовою, увійшли до довгого списку престижної премії імені Ришарда Капусцінського – однієї з найважливіших нагород у жанрі літературного репортажу. У 2026 році на відзнаку претендують 137 видань, а переможця оголосять 30 травня у Варшаві.
Про це повідомляє naszwybir.pl.
Премію імені Ришарда Капусцінського заснувала міська рада Варшави у 2010 році. Нею відзначають найкращі репортажні книжки, що допомагають зрозуміти сучасний світ та інші культури. Нагорода названа на честь одного з найвідоміших польських репортерів.
29 січня було оголошено номінантів на отримання нагороди. До довгого списку увійшли 137 книг. З них три – це українські видання, перекладені польською мовою:
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
- «Бахмут» Мирослава Лаюка;
- мальопис «Коротка історія довгої війни» Маріам Найем, Юлії Вус, Івана Кипібіди;
- «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» Олександра Михеда.
До переліку також увійшли переклади з англійської, арабської, французької, івриту, іспанської, української, італійської, нідерландської, норвезької, словацької та шведської мов. Загалом – 41 переклад на польську та 96 книг, написаних польською мовою.
Конкурс відбуватиметься в кілька етапів: десятку найкращих репортажів 2025 року оголосять на початку березня, а наприкінці місяця – короткий список із п’яти номінантів. Лауреата премії оголосять 30 травня під час Міжнародного книжкового ярмарку у Варшаві. Тоді ж відбудеться зустріч з лауреатом премії.
Нижче ми розповідаємо про українських номінантів.
«Бахмут»
«Бахмут» – це книга, яка висвітлює події кінця 2022 та початку 2023 року, коли відбувалися запеклі бої за місто. Автор книги перебував під Бахмутом разом з фотографом Данилом Павловим. Книга складається з двох частин. Перша – «Фіксування» – це збірка репортажів про українських піхотинців та артилеристів, військових капеланів, медиків, цивільних та тварин у Бахмуті та околицях. Друга частина – «Коментування» – це роздуми та почуття автора. Зокрема, у ній можна побачити тексти про поезію Василя Стуса, роздуми про сприйняття України на Заході та про готовність розмови про історію національної культури. Текст Мирослава Лаюка доповнюють світлини Данила Павлова.
Автором польського перекладу книги є Мацей Пьотровський.
«Коротка історія довгої війни»
«Коротка історія довгої війни» – графічна оповідь про тривалий і складний шлях протистояння України з Росією. Це нагадування, що війна – не лише факт з підручника, а щоденна реальність і боротьба за виживання. Історичний контекст, поданий у книзі – від Середньовіччя до сучасності – допомагає глибше зрозуміти політичні початки конфлікту, його сталість та повторюваність.
«Це мальопис про нашу довгу війну з Росією. За роки повномасштабного вторгнення з’явилося багато історій, зокрема графічних, де про нашу війну розповідають іноземці. Але в цій війні живемо ми. І нам важливо було розповісти про неї самостійно – щоби й ми, і світ побачили її нашими очима, відчули, як відчуваємо її ми», – зазначають автори. Авторкою мальопису є Маріам Найем. Ілюстратори – Іван Кипібіда та Юлія Вус.
Автором польського перекладу є Андрій Савенець.
«Позивний для Йова. Хроніки вторгнення»
«Позивний для Йова» Олександра Михеда – це оповідь про перший рік повномасштабного російського вторгнення. Книга написана як поєднання особистого досвіду та колективної пам’яті. Автор розповідає про пережите разом із дружиною, про батьків, які опинилися в окупованій Бучі, а також про те, як війна змінює повсякденне життя, мову, стосунки й уявлення про нормальність. У центрі сюжету – спроба зафіксувати спільні для багатьох українців втрати, страхи й питання про майбутнє, пам’ять та ідентичність у час війни.