Українки за кордоном реалізовують проєкт про жінок, чоловіки яких загинули під час війни на Донбасі

Українки за кордоном реалізовують проєкт «Соло надірваних струн» – історій жінок, чоловіки яких загинули під час війни на Донбасі.

Наразі готується до друку другий том, який буде присвячений загиблим героям із Київщини, повідомляє ukrinform.ua з посиланням на АрміяInform.

«Масштабний проєкт реалізують українки за кордоном. «Соло надірваних струн» — багатотомник історій жінок, котрі втратили на війні чоловіків. Не забули також і героїв Майдану.  Усiх томiв планується  25, відносно областей України, звісно, ж включаючи Крим», – йдеться у повідомленні.

Авторка книг українка Наталія Хаммоуда, яка наразі проживає в Тунісі, розповіла про ідею проєкту, джерела фінансування та історії, які найбільше вразили.

«Це не якісь вигадані новели про вигаданих героїв. Це живі люди, які живуть серед нас у реальному часі. Іноді ми годинами плачемо разом із вдовами. В їх історіях стільки болю, сліз та кохання, що вигадати таке було б просто неможливо», – зазначила Наталія Хаммоуда.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Письменниця додала, що ідея написання багатотомника виникла у її подруги, поетеси Марії Дребіт: вона час від часу допомагала родині Аліни Болтишевої, чоловік якої загинув на Донеччині. «Чим довше Марія спілкувалась з Аліною, тим сильніше усвідомлювала, наскільки важливо залишити добру згадку про кожного українського героя. Оскільки Аліна зі Львова, першим ми почали робити саме львівський том. І пішло-поїхало», – розповіла Наталія Хаммоуда.

Вона зізналася, що не одразу погодилася взяти участь у проєкті. «Насправді, коли Марія запросила мене стати автором цієї серії, я довго вагалась. Відверто кажучи, не вірила у свої сили, адже 25 томів – чималий обсяг роботи.  Але зрозуміла, що це потрібно», – сказала письменниця.

Наталія Хаммоуда каже, що кожна історія проєкту по-своєму особлива і вражаюча.

«Вразила історія Сашка Рибальченка. Він виховувався тіткою та бабусею. Коли був в останній відпустці, попросив тітку підшукати йому хату, адже контракт закінчується, варто пускати коріння… І от нарешті вона знайшла житло, подзвонила. Він пообіцяв, що через кілька годин передзвонить. Тітка чекала-чекала, мовчання… Тут нарешті дзвонить, вона радісно бере слухавку, а там повідомляють, що Сашко загинув… Не менше вразила й історія Пасевича Івана, Андрія Кизила…», – розповіла письменниця.

Вона повідомила, що наразі готується до друку другий том, який буде присвячений загиблим героям із Київщини, та вже майже готовий про Луганщину. «Наклад має тенденцію до зростання. Перший том вийшов у 500 примірників, а другий планується в 1000. Як складеться з третім ‒ не хочемо забігати наперед. Час покаже», – зазначила письменниця.

Профінансований проєкт здебільшого авторкою ідеї, доброчинними групами та особами, до яких зверталася Марія.

«Це – наша боротьба, наш внесок. Книга стане пам’яткою дітям та онукам загиблих воїнів про їхніх татусів та дідусів. До того ж, ми показуємо, що чоловіки не лише воювали, а й кохали, мріяли, мали сім’ї», – розповіла пиьсменниця.

Фото: armyinform.com.ua