Творча зустріч із бердичівлянином Валерієм Хмелівським «Беру сюжети із життя» пройшла у Центральній міській бібліотеці імені Василя Земляка міста Житомира.
Розмова з Валерієм Хмелівськими, письменником, поетом, громадським діячем, лавреатом премій ім.В.Земляка та ім.В.Юхимовича, була щирою і теплою. Автор розповідав про себе, про початок літературного шляху, на якому спочатку ствердився як поет. Він писав зі студентських років, але не бачив себе в літературі до подій Революції Гідності та початку АТО. Останні справили на пана Валерія потужне враження, про що згодом він сказав у «Мадонні Майдану». З цікавих спогадів, про які розповів письменник, є згадка про теплий граніт, до якого доторкнувся Валерій Хмелівський, чекаючи на зустріч. Доторкнувся рукою, а відчуло серце. Про це в його поезії «Лагідний граніт», яка дала назву першій персональній збірці. З цієї ж збірки:
Щасливий тим, що дихаю тобою.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Щасливий тим, що ти у мене є.
Щасливий тим, що ризикуючи собою,
оберігаю рідне і своє.
Ти не турбуйся, тут мені не важко.
І доки ти зі мною, навіть в сні —
ніякі «дрг» і обстріли, й розтяжки —
повір, кохана — зовсім не страшні.
Нехай мої слова тебе зігріють.
Ти пам’ятай. Не плач і не хвилюйсь.
Пробач. Красиво говорити не умію.
Вернусь — обов’язково научусь!
Красиво сказано… Слухачів вразила інтимна лірика поета та рядки присвячені мамі. Зазначимо, що більшість творів автор читав напам’ять.
— Я не знав, в якому напрямку піде ця зустріч. Говоритиму як поет чи як хмеляр або як людина, яка просто має, що сказати, — каже Валерій Хмелівський. — Радію, що вийшла спокійна, жива розмова без сценарію.
Плавно перейшли до прози, до якої також має хист Валерій Йосипович. Цікаво, що проза, про яку він говорив під час зустрічі, переважно на патріотичну тематику. Зокрема ґрунтовно розповідав про пошуки та написання розвідок про відому на Житомирщині отаманшу Марусю Соколовську, про книгу «Копище на ім’я Копище», в якій написано про трагедію однойменного села в часи Другої світової війни. Дана книга вийшла друком за підтримки Житомирської обласної програми розвитку соціально значущої літератури.
Про багатогранність автора присутнім розповіла Світлана Гресь, голова Житомирської обласної організації НСПУ.
— Знаю, що Валерій Йосипович готує до виходу абетку для дітей. Я трошки бачила твори, вони хороші. Писати для дітей важко, бо дитина або відчуває, або не відчуває і не звертає уваги на регалії, — каже Світлана Миколаївна. — Валерій Хмелівський — цікавий, життєрадісний, натхненний, рушійна сила багатьох ідей. З його легкої руки і теплого слова багато проєктів втілилось у життя. Бажаю Вам залишатися таким же оптимістом і не зупинятися у досягненнях!
Музичні подарунки прозвучали від друга, барда Юрія Іванця, в творчому доробку якого є пісні на слова Валерія Хмелівського. Захід провела заслужена журналістка України Валентина Забродська: «Письменники — це свідки усього, що у нас відбувається. Ми маємо зберегти ці голоси і творчу спадщину навічно. Тому фільмуємо зустрічі з митцями в стінах нашої книгозбірні, щоб у майбутньому передати записи до архівних установ».
Вечір з Валерієм Хмелівським «Беру сюжети із життя» пройшов у межах проєкту «Земляк і земляки», який бібліотека реалізовує вже п’ятий рік. Минулого разу житомирці надихалися творчістю просвітянки Марії Зіновчук, попереду — зустрічі з Петром Кухарчуком та Ольгою Бортніковою. Всі названі автори є членами НСПУ та лавреатами літературної премії ім. В. Земляка.
Людмила Лобачова, фото автора