У Запорізькій обласній універсальній науковій бібліотеці керівниця літературного клубу «Книжковий світ» Тетяна Мартиненко та ведуча Галина Власюк провели цікаву зустріч із членом Національних спілок письменників і журналістів України Поляном-Пилипом Юриком. Треба віддати належне цій громадській організації. Члени клубу в переважній більшості – люди похилого віку, але всі вони багато читають. А коли керівники їм оголошують, що гостем скоро буде той чи інший літератор – перечитують саме його книги, відзначають твори, які їм найбільше сподобалися.
Ведуча кілька разів зазначала, що ця зустріч із письменником стає відкриттям на Запоріжжі цьогорічного свята Поетичний травень. Його ще 1964 року заснували наші письменники на чолі з членом НСПУ Петром Ребром. А сьогоднішні його колеги на чолі з головою ЗОО НСЖУ Ольгою Стадниченко продовжують цю прекрасну традицію. Отже, Поетичний травень бере старт, не зважаючи на війну й ворожі обстріли обласного центру та інших населених пунктів! І ця зустріч – один із заходів Поетичного травня.
Частину цього мистецького заходу присвятили перекладацькій діяльності письменника Пилипа Юрика. Автор продемонстрував свої друковані переклади, розповів про те, з чого почався цей вид літературної діяльності. У його виконанні прозвучали віршовані переклади, зокрема з польської та російської мов.
Першою він переклав українською повість приятеля Василя Лазунька «Леший», написану російською. Її гарно відредагував тоді, 1999 року, член НСПУ Віктор Черевков. А Пилип вирішив до ювілею автора зробити переклад твору. Комп’ютера свого тоді ще не мав, тому писав авторучкою. Рукописною й подарував перекладену повість пану Василеві. На жаль, українською вона так і не була надрукована – автор її незадовго після того пішов у засвіти. А коли Пилип заснував в інтернеті Письменницький портал (pilipyurik.com), то завів там сторінку Василя Лазунька й виставив на ній цей твір уже рідною мовою.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Далі був переклад із російської вірша Володимира Висоцького «Про Правду й Олжу». Його опублікував у газеті «Запорозька Січ». Цей переклад вірша тоді знайшов у газеті й заспівав запорізький бард В’ячеслав Богданов. Перекладав потім письменник й інші поезії Висоцького та Булата Окуджави.
Півтора місяця Пилип Юрик робив переклад із російської книги «Сказання про стародавні минувшини руські». Їх потім видала Запорізька обласна організація НСПУ.
Із польської письменник переклав «Мазурку Домбровського» (гімн Польщі) та гумореску Юліана Тувіма «Окуляри». Їх він прочитав присутнім. Але й зазначив, що в польському славні згадується Чарнецький, який є героєм тієї країни, але цей пан хвастав перед шляхтою, що посадив на палі сто тисяч українців під час повстання Богдана Хмельницького. Тому коли нині поляки намагаються нам диктувати, аби Степана Бандеру й Романа Шухевича ми не вважали героями, варто було б згадати їм третю строфу їхнього гімну, де йдеться про Чарнецького – запеклого ворога України.
Пилип щиро подякував присутній у залі Олені Гергель, яка тут, у бібліотеці, веде як волонтерка безплатні курси польської мови. Слухачем їх він був кілька місяців. Після цього вважає польську мову йому не чужою. Нині ці курси відвідують інші члени ЗОО НСПУ.
У творчій зустрічі взяли участь також ліцеїсти Комунального закладу Запорізької обласної ради «Захисник». Для їхньої бібліотеки письменник подарував патріотичні книжки «Чхаю на пупу» та «Орлині душі», видані після широкомасштабної інтервенції росії в Україну.
Далі звучали пісні на слова Пилипа Юрика. Учасники літературного клубу Ганна Ткаченко й Володимир Козеровський (акомпанував на гітарі) виконали пісню «Крейсер «москва» на вірш Пилипа. Це – пародія на військову російську пісню «Варяг».
«Спасайтесь!», – лунає команда нова
І гинуть москальські пірати.
Втопа в морі Чорному крейсер «москва» –
Іде крабенят годувати!..
Заспівав і Юрій Галко із села Біленьке (він – колишній директор тамтешньої музичної школи, єдиної сільської в Запорізькому районі). Прозвучали в його виконанні пісні на вірші Пилипа Юрика «Калина Хортицька» (про перебування Тараса Шевченка на Хортиці) й «Орлині душі» (про наших сьогоднішніх захисників). Пан Юрій – автор музики цих пісень.
Завідувачка відділу краєзнавства бібліотеки Тетяна Паливода також взяла участь у літературному заході й розповіла багато цікавого з біографії Пилипа, демонструючи на екрані світлини та його видані книги (усього їх шістнадцять). Пані Тетяна прочитала кілька ліричних віршів поета. Вона наголосила на тому, що на Письменницькому порталі Пилипа Юрика і Міжнародного фонду імені Павла Глазового є десятки українських письменників, зокрема, й сатириків. До речі, всі заходи ЗОО НСПУ в цьому закладі відбуваються саме за активною участю Тетяни Паливоди. Вона готує актову залу для глядачів, підбирає потрібні матеріали, робить невеликі виставки книжок. Пані Тетяна, як правило, є ведучою письменницьких імпрез.
Потім глядачі поділилися враженнями від зустрічі та книжок Пилипа Юрика, що прочитали перед цим заходом. Ветеран бібліотечної справи Катерина Новик згадала про тісну співпрацю Пилипа Юрика з книгозбірнями Запоріжжя. Він завжди дарував свіжовидані свої книжки бібліотекам, виступав перед читачами. Таких зустрічей були десятки. А як журналіст місцевих газет висвітлював заходи, що там відбувалися.
Член літературного клубу, ветеран журналістики, почесний член НСЖУ Анатолій Огнєв зазначив:
– Наших сатириків, фейлетоністів нині можна полічити на пальцях. Але їхня дошкульна творчість, влучне викривальне слово снайперськи вбивають огидний і брехливий дух ворога, натомість додають бадьорості людям як у тилу, так і на лініях оборони. Ці жанри є таблетками натхнення. Вони дають упевненість у нашому спільному успіху, в Перемозі ЗСУ. До цього висновку доходиш, знайомлячись із віршованим і прозовим доробком Пилипа Юрика. Його дотепне слово, вдягнене в живі народні образи, водночас і щиро смішить, і додає праведної люті у бік плюгавого й безпутного путіна та його зомбованих посіпак. Струнка віршована форма, чітка благозвучна мова автора робить його поезію доступною для сприймання широким загалом читачів. Зичу Пилипові подальших творчих успіхів.
Членкиня клубу, мати загиблого воїна ЗСУ Наталя Боровик наголосила на тому, що в багатьох книжках Пилипа Юрика є твори, спрямовані проти хабарництва, корупції, пияцтва, розкрадання народного добра – всього, що заважає нам жити й зміцнювати державу. А в найсвіжіших його збірках – уславлення наших воїнів і сатира, спрямована на споконвічних ворогів.
– Знаю особисто воїна Сергія Матвієнка, – сказала пані Наталя. – Він приїжджав у відпустку з фронту. І мав із собою книжечку Пилипа Юрика «Чхаю на пупу». Він сказав мені, що її наші бійці на передовій завжди читають, коли є хоча б невеличка перерва між боями. Бо вміщені тут гуморески, байки, фейлетони й памфлети піднімають дух наших армійців, закликають на боротьбу проти ворога. Ми всі тут є воїнами. Такими є й письменники, зброя яких – слово. Разом із нашими фронтовиками всі ми відстоюємо державу. Україна була, є і буде!
Виступив тут і член НСПУ Іван Кушніренко, який охарактеризував творчу діяльність Пилипа як украй потрібну в нинішній час кровопролитної війни.
– Він свого часу їздив на передову, – наголосив пан Іван. – І нині письменник, хоча і в тилу, але на передовій. У нього гарна лірика, гостра сатира. А ще й бойова, актуальна проза. Тут виставлена його збірка «Замість дітей своїх». Хто не читав – візьміть і прочитайте. Там – гарна історична повість, а також оповідання. А ще Пилип – прекрасний публіцист. У тій книжці є його публіцистика, яка закликає творити Перемогу.
Насамкінець Пилип Юрик виконав свої сатиричні мініатюри, пов’язані з рашистською агресією проти України, починаючи з 2014 року.
Віра Середа,
членкиня НСЖУ,
м. Запоріжжя