У Загребі відбулись «Дні української культури»

Недавно, на початку жовтня, у гостинній хорватській столиці пройшов дводенний  міжнародний захід «Дні української культури: Загреб-2024». Головною подією першого дня  стала презентація сьомої книги «Українці Хорватії: матеріали та документи», яку підготував  президент УКПТ «Кобзар» Славко Бурда, вмістивши до  видання статті від 17 авторів, переважно науковців і дослідників спільної українсько-хорватської історії і культури.  Ця книга, як і попередні, видана за підтримки Ради національних меншин Республіки Хорватія.

Такі культурно-освітні маніфестації, розповідає пан Бурда, проводяться в Загребі  понад 20 років. Дружні стосунки між Хорватією та Україною зміцнилися після отримання  незалежності, і вже у 1992 році у центрі Загреба одну з вулиць назвали Українською.  Тоді  наше товариство і запровадило культурно-просвітні мистецькі  заходи.

Відзначаючи десяту річницю взаємного визнання Хорватії та України у  2002 році, українці, жителі Загреба, спільно з Посольством України в РХ встановили тут символічний знак – камінь. Згодом прямо біля  нього висадили каштан, привезений з Києва, з Хрещатика.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

До 200-річчя українського поета Тараса Шевченка, у 2014 році, ми   підготували все, щоб відкрити пам’ятник великому Кобзарю, однак через окупацію Криму та війну в Україні  перенесли його відкриття на 2015 рік. Отож, в мікрорайоні Травно, поблизу перехрестя чотирьох вулиць: Української, Республіки Німеччини, Ватикану та Ісламської, споруджено постамент з кам’яним погруддям Тараса Шевченка, вагою 800 кг. Це – чудова робота київського скульптора Костянтина Добрянського, який є автором і пам’ятника Іванові Франку на курорті в Ліпіку. До речі, у Ловрані два роки тому встановили пам’ятний камінь не менш відомому в світі українцю –   Іванові Франку, який, як відомо, спочатку лікувався в Ліпіку, а потім у Ловрані. Саме у Ловрані творили й інші скульптори, це Володимир і Василь Одрехівські.
У цілому, зазначає пан Бурда, урочисті заходи, організовані нашим Культурно-просвітнім товариством «Кобзар», виникли  за сприяння Посла України в РХ Віктора Кирика, свого часу, – секретаря Олександра Левченка.  Відтоді, починаючи з 2015 року,   проводимо  культурні акції «Дні вулиць України» з   покладанням квітів до пам’ятника Тарасові Шевченку. Звучать музично-декламаційні програми, присвячені геніальному українському поету, художнику та гуманісту.

Тоді ж налагодили співпрацю з Коледжем туризму та гостинності,  який теж  розташований на вулиці Українській. Відкрилася можливість розширити  об’єкти для проведення «Днів української культури – Загреб», використовуючи велике і світле приміщення Старої Загребської школи для кількох програм одразу:  холу – для художніх виставок,   зали – для презентації книг,  круглих столів та музичних концертів тощо.

Окрім цих, насичених різноманітним культурним змістом просторів, Служба Божа та концерт духовної музики традиційно  проходять у старій частині Загреба, у Верхньому місті, в греко-католицькій церкві св. Кирила і Мефодія, де збираються українці, які проживають у Загребі. І так щороку.

Важливо, що культурно-просвітні заходи відбуваються не лише у столиці Хорватії. У Культурних центрах Травно, Нового Загреба, Дубрави, чи в іншому  місті, ми проводимо, розповідає пан Бурда,  подібні маніфестації.

У Загребі на вулиці Українській, окрім спеціальної та музичної програм, ми маємо зустрічі з мешканцями Травно. Зазвичай, до нас приїжджають культурні діячі з усієї Хорватії, музиканти й  письменники з України, закордону, які, відкриваючи  власну творчість, співають українських пісень, читають вірші, і таким чином збагачують наше традиційне свято вшанування української культури в Загребі.

Анна Лимич (Войнарович)

м. Рівне