У Вільнюсі вперше відбувся міжнародний літературний конгрес для професіоналів літератури. Як пише chytomo.com, про це повідомили на сайті Вільнюса-міста літератури ЮНЕСКО.
Мета конгресу — представити літературний Вільнюс: не лише письменників, а й організаторів різноманітних ініціатив, видавців, літагентів, заохотити до поширення литовської літератури в інших країнах, познайомити з тим, як живуть міські бібліотеки та Вільнюський університет.
На конгрес приїхали 25 професіоналів літературної галузі з Великої Британії, Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Швеції, Румунії, Угорщини, України, Чехії, Болгарії, Польщі та Словенії. Серед них організатори фестивалів, видавці, перекладачі, бібліотекарі.
Однією з учасниць конгресу стала кураторка резиденції BAZHAN residency та директорка фестивалю TRANSLATORIUM Таня Родіонова. У коментарі Читомо вона розповіла про свої враження:
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Такі події – чудова нагода випірнути з робочої рутини та поглянути на свою діяльність з певної дистанції, вивчаючи досвід інших країн і проводячи паралелі між ним і досвідом власним.
Для мене найцікавішими були зустрічі з організатор(к)ами литовських літературних фестивалів, а також знайомство з різними культурними інституціями у Вільнюсі. Це і спілка письменників, що, на відміну від української, активно бере участь у сучасному літпроцесі Литви, і дім літератури, де власне й відбувалася більшість подій конгресу. Але поза тим, це ще й можливість поспілкуватися з колегами з різних країн, не лише Литви. А тут, як відомо, ніколи не знаєш, яка розмова приведе тебе до нового проєкту. Сподіваюсь, що ті кілька ідей, які привезла з конгресу для TRANSLATORIUM, втіляться вже незабаром.
Окремим щемким моментом була нагода почути наживо класика литовської поезії, дисидента Томаса Венцлову, а також вірші Марюса Бурокаса про воєнну Україну. Гадаю, Україна в майбутньому могла би теж приймати такі конгреси, адже наш досвід культури під час війни є справді унікальним, а потреба знайомити іноземців з українською сучасною літературою все більш нагальна.
Найбільша делегація прибула з Франції: у зв’язку з майбутнім литовським культурним сезоном у Франції прибули гості з Парижа, Ліона, Авіньйона, Марселя, Бордо.
«Я рада, що Вільнюс, який лише нещодавно став містом літератури ЮНЕСКО, не лише запросив представників літературних міст-учасників мережі та інших творчо активних міст ознайомитися з нашими ініціативами та діяльністю, а й став лідером у налагодженні сталих відносин і зміцнення зв’язків міжнародної літературної спільноти. Я сподіваюся, що цей захід дозволив познайомитися з унікальним досвідом міста та сприяв новим літературним ініціативам і проєктам, посилить значення літератури для міст», – розповіла віцеголова муніципалітету Вільнюса Сімона Бєлюне.
Упродовж конгресу іноземним відвідувачам представили програму перекладів Литовського інституту культури, Спілку письменників Литви, вони зустрілися з видавцями та взяли участь у літературній дискусії, організованій факультетом філології Вільнюського університету.
Джонатан Сімонс, редактор німецького книжково-журнального видавництва Analog Sea, розповів, що для нього цей досвід є унікальною можливістю не лише познайомитися з литовською творчістю, а й відкрити для себе місто. Він уже має ідеї, як представити литовську літературу в Німеччині. Гостей із французьких міст – Ліона, Бордо та Марселя – найбільше зацікавила програма резиденції та можливість обміну резидентами з Вільнюсом.
Учасники конресу також відвідали центральну бібліотеку міста Вільнюса, Литовську національну бібліотеку імені Мартінаса Мажвідаса, зустрілися з редакторами ЗМІ про літературу та організаторами міжнародних літературних фестивалів Вільнюса.
Під час конгресу поет і перекладач Рімас Ужгіріс провів екскурсію літературним Вільнюсом для іноземних гостей.