У справі екранізації «Чорного ворона» справа «не стоїть на місці»

162

У своєму інтерв’ю агенції УНІАН Василь Шкляр,
відповідаючи на запитання про успіхи з екранізацією роману «Чорний Ворон»,
сказав: «Говорити про масштабні
успіхи ще зарано. Хоча робота не стоїть на місці. Під екранізацію
роману створено благодійний фонд «Холодноярська Республіка». Тривають
перемовини з кіномитцями, з людьми, які можуть взяти результативну участь у
цьому проекті. Невдовзі буде переклад роману англійською мовою, а це дасть
можливість говорити про фільм на інших рівнях. Та я все-таки сподіваюся, що
волею провидіння з’явиться український режисер, який адекватно відтворить
«Чорного Ворона» на екрані».

Коментуючи ситуацію
довкола висунення цьогорічних претендентів на Шевченківську премію, письменник
зазначив: «Мені не з руки давати оцінку нинішнім номінантам. Тут є
певний етичний момент. Привертає увагу інше – деякі письменники, гідні цієї
високої нагороди, цього разу не висунулися на її здобуття. Уже після першої
реєстрації претендентів на премію було видно, що їх значно менше порівняно з
минулими роками. Це стосується й інших видів мистецтва, а в царинах театру,
кіно – взагалі немає жодного пошукувача. У цьому є цікавий знак. Я особисто
таку ситуацію передбачав, але зараз не буду її коментувати. Хай колись згодом».

На запитання про ідею обєднання
опозиції «під Ліною Костенко» автор «Чорного ворона»
відповів, що це «чудова ідея» — у символічному сенсі. «дже
Ліна Костенко давно стала символом нашої національної совісті. Думаю, саме це й
мала на увазі Юля Тимошенко, коли обирала велику поетесу за моральний орієнтир.
А говорити про Ліну Костенко як про політика-функціонера не випадає. Бог дав їй
інше покликання».

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!