У Празі відзначили річницю з дня народження Тараса Шевченка

9 березня громадські організації українців у Чеській Республіці провели Віче з нагоди 198-ї річниці з
дня народження Т.Г.Шевченка. Зібрання відбулося в Празі на площі Кінських
біля пам’ятника ще молодому Тарасу Шевченку.

Відкриваючи Віче, Голова
міжнародної громадської організації «Українська європейська перспектива»,
академік НАН України Богдан
Данилишин відзначив, що сьогодні Великий Кобзар є об’єднавчою силою для всіх, хто
прагне до свободи, волі, хоче бачити вільний народ і вільну Україну.

«Шевченко є вічним учителем кожного свідомого
українця, дороговказом до єднання нації. Де б ми не були – ми завжди приходимо
до Кобзаря,
звіряємо з ним свої помисли і подальші дії. Шевченко – це наше все – альфа і омега життя»,
– відзначив екс-міністр економіки України.

Перед 
учасниками віче виступив поет, Герой України Дмитро Павличко,  який закликав
всіх українців більш рішуче відстоювати демократичний розвиток держави. Серед
інших виступаючих – заслужений артист України Павло
Бубряк, член Національної спілки письменників України,
головний редактор «Української газети» Анатолій Крат.

«В ці дні про Шевченка говорять багато. Проте Кобзар, як
невмирущий образ, потребує не стільки високих і пафосних слів, як вдумливого
прочитання, розуміння і головне – усвідомлення. Вслухаймося, як пророчо і
сучасно до нас промовляє сьогодні Тарас: «І на оновленій землі / Врага не буде,
супостата, / А буде син, і буде мати, / І будуть люде на землі», – наголосив
український письменник і журналіст.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Настоятель
Української греко-католицької церкви святого Климента в Празі отець
Василь (Сливоцький) відслужив молебень за Україну.

Учасники Віче прийняли
звернення до всіх українців берегти  єдність держави, свою мову і
культуру, а також звернулися до країн світу з приводу виконання Україною резолюції ПАРЄ, припинення політичних
переслідувань і звільнення політичних в’язнів. Адже доки останній 
українець живе на землі – доти житиме пам’ять про Великого Кобзаря.