У державному музеї-заповіднику “Поле Полтавської битви” культурна агенція “Терени” організувала інтелектуальне зібрання “Велика історична дискусія: (Пере)осмислюючи імперський міф Полтави”.
Про це інформує Представництво УІНП в Полтаві.
Модератором події був Ігор Сердюк — доктор історичних наук, професор, викладач Київської школи економіки. Спікерами зібрання стали провідні українські історики, спеціалісти з раньомодерної історії України: Віктор Горобець — доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України; Володимир Маслійчук — доктор історичних наук, доцент, професор кафедри історії Національного університету “Києво-Могилянська академія”; Наталія Старченко — докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства НАН України; Юрій Волошин — доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету.
Вони вели вели мову про новації з досліджень та презентацій історії Полтави і (пост)Гетьманщини, долю культурної спадщини, місцеві ідентичності та міфи, Полтавщину у загальнонаціональному та європейському контексті. Чимало уваги було приділено Полтавському полку Гетьманщини.
Наголошувалося, що свого часу в ідентичність Полтави був вмонтований потужний імперський контекст, який домінував над іншими складниками. Цей контекст потребує деконструкції і фахового переосмислення. Йдеться про Полтавську битву і її роль у формуванні російського імперського міфу. Він є одним із найбільших “китів”-підвалин російської псевдоісторичної пропаганди. Цей міф стоїть на одному рівні із іншим імперським – про “Київську Русь як колиску трьох братніх народів” та ін.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Попри те, що нас від часів Гетьманщини відділяють майже 4 століття, події, пов’язані з Полтавською битвою і воєнно-політичним виступом гетьмана Івана Мазепи та його ім’я лишаються об’єктом міфів та маніпуляцій російсько-імперської пропаганди. Полтавська битва стала одним із ключових чинників трансформації Московського царства у Російську імперію. Тож Полтава протягом століть у російських історичних традиціях, літературі, науці тощо позиціонується як “місто Петра І і російської військової слави”.
Для України ж поразка воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи проти московського царя Петра була початком остаточного знищення Гетьманщини та козацьких вольностей. Щоразу, коли російським імперцям був потрібен символ великої мілітарної перемоги — Полтавська битва обростала новими міфами, сенсами та урочистими святкуваннями чергових річниць. Метою створення комплексного міфу про перемогу московського царя Петра І у битві під Полтавою було очорнити український рух і його прагнення до незалежності. Російська пропаганда подавала участь гетьмана Івана Мазепи та його прихильників у Великій Північній війні як внутрішню боротьбу в Російській імперії. І будь-які спроби інакше тлумачити Полтавську битву вважалися зрадою.