У Оксани Забужко в Німеччині вийшла книга есеїстики

Оксана Забужко:
– Там 4 есе – 2 з «Хронік від
Фортінбраса»(«Кімната 101» і «Жінка-автор у колоніальній культурі») і 2 нових, в
Україні ще не друкованих –  1) величезне, яке й дало назву книжці (і яке
віденський Falter уже назвав«геніальним»), – «Планета Полин:
Довженко – Тарковський – фон Трієр, або дискурс нового жаху» (про культуру епохи катастроф), плюс
2) невеличке – про футбольне фанатство (написано на прохання видавця). 
Видавати її в такому самому вигляді українською
нема сенсу – «Хроніки від
Фортінбраса» (4-те
видання), нівроку, є ще в продажу. А нові есе просто увійдуть до нової збірки «З мапи книг і людей», до якої я маю написати ще два тексти, перш ніж
віддам її до друку (розраховую, що восени український читач її вже отримає) 
Так що, як бачите, «Planet Wermut» – «тільки для німців». А от той факт, що
мої нові тексти виходять за кордоном у перекладі РАНІШЕ, ніж в ориґіналі на
батьківщині, свідчить, між іншим, про те, що на батьківщині для текстів такого
формату просто немає відповідного журнального ринку – цей останній майже повністю
покрила російськомовна «вторсировина». І якщо ще 2000 р,
напр., «Женский журнал» друкував мого «Інструктора з тенісу» (дуже
люблю це оповідання!) українською, і взагалі побутувала практика «публікацій мовою ориґіналу» (рос. і укр. під одною обкладинкою),
–  то з початку 2000-х українським авторам лишилося спілкуватися з
українським читачем майже виключно в книжковому форматі – або вже «в цифрі». Навіть«Сучасність» перестала
виходити (більшість есе з «Хронік від
Фортінбраса» вперше
надруковано було саме там – у 1990-ті то ще була дуже престижна трибуна).
Зараз, упорядковуючи «З мапи книг і людей», куди ввійдуть
тексти за останні 10 років (2002-2012), я чітко бачу, як змінилася за ці роки
наша «літературна
інфраструктура» – поки ми бурхливо «відвойовували у росіян» наш книжковий ринок, посунувши їх, порівняно з
1990-ми, «аж» на 10% у книготорговельній мережі (з
95% до 85%:)), на журнальному ринку нам перекрито було кисень практично
повністю. В результаті в «Мапу книг…» увійде чимало текстів, зовсім невідомих
українському читачеві, – тих, з мого архіву, які досі друкувалися виключно в
перекладах, і не тільки німецькою. 
Коротше, маєте, з того всього, формулу «успішного
українського письменника»: це – той, хто друкується на Заході, бо в себе
вдома, окрім як «книжкою», йому
надрукуватись нема де – хіба що в інтернеті!
А в Німеччині й Австрії у мене все розпрекрасно,
тільки от чи варто цим хвалитися?

Книжку можна придбати на http://www.amazon.de/Planet-Wermut-Essays-Oksana-Sabuschko/dp/3854207956/ref=sr_1_3?s=books&ie=UTF8&qid=1333483414&sr=1-3