У НСЖУ представили книгу «Україна: пекельний 22-й. Народний щоденник»

7 червня у Києві в залі Національної спілки журналістів України відбулася презентація книги документалістики «Україна: пекельний 22-й. Народний щоденник», організована за співпраці Київського прес-клубу та НСЖУ.

Авторами видання є журналістка, поетеса, лауреатка всеукраїнських літературних премій Юлія Бережко-Камінська та Алла Багірова — журналістка, історик, членкиня НСЖУ, керівниця медіа-центру «Територія реформ» ГО «Київський прес-клуб».

Видання є переможцем щорічного конкурсу Департаменту суспільних комунікацій КМДА. Як повідомив учасникам Ігор Степурін, виконавчий директор Асоціації книговидавців і розповсюджувачів, наразі видання представлене в бібліотеках України й отримало позитивні відгуки на міжнародних виставках у Польщі та Литві. Він наголосив на важливості діяльності журналістів-документалістів у наш буремний час. До речі, книга надрукована в Харкові — видавничій столиці України, яка зараз зазнає нищівних ударів ворога. Її наклад склав 5000 примірників.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Ольга Куліш, секретар Національної спілки журналістів України, начальниця Управління інформаційної політики Державного комітету телебачення і радіомовлення України, зазначила: «Наша велика перемога в тому, що завдяки роботі журналістів світ знає, що з України лунає правда. Такі книги будуть документальним свідченням для всього світу про те, що насправді відбувалося на нашій землі».

Поділилися своїми першими враженнями від видання учасники презентації, чиї авторські матеріали є складовою видання, де на 320-ти сторінках відтворені події, відчуття, емоції українців із перших днів повномасштабної війни.

Фотограф із Маріуполя Євгеній Сосновський, який, ризикуючи життям, зумів вивезти світлини зруйнованого росіянами рідного міста, розповів про свій щоденник, який перетворився на хроніку виживання під час 65-денного перебування в охопленому війною Маріуполі, про племінника, чиї записи у звичайному зошиті облетіли весь світ.

Важливою фотохронікою книги стали світлини Юрія Вереса та Олега Гриба, які зафіксували численні руйнування окупантами міст і селищ як Київщини та інших постраждалих регіонів.

Наталія Калініченко, головна редакторка газети «Білопільщина», приїхала на презентацію, можна сказати, з лінії вогню, адже до ворожого кордону лише 7 км, звідки нещадно обстрілюють її рідне місто Білопілля (Сумщина), однак навіть у таких умовах газета виходить і життя триває.

Серед учасників була й Вікторія Крамаренко, волонтерка, парамедикиня Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова, щоденні записи якої є важливими свідченнями звірств російської армади на лінії оборони Ірпінь-Буча.

Письменниця Євдокія Макаренко і доцент інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка Майя Нагорняк у книзі представлені глибоко філософськими роздумами, від прочитання яких відчуваєш, як холод війни пронизує кожну клітину.

Нотаткам Галини Коляди і Валентини Возної — психологинь, яким довелося рятувати поранені душі, також знайшлося місце у книзі.

До речі, усі учасники зійшлися на одній думці: те емоційне збурення, вир думок і рефлексій у перші місяці повномасштабної війни вже ніколи не повторяться — ми всі змінилися. У цьому і є цінність книги, адже вона стала документальним свідченням сили української нації, якій потрібна була лише мить від розгубленості до згуртованості, до справедливого бажання дати відсіч ворогу, якої він заслужив. Книга документалістики «Україна. Пекельний 22-й. Народний щоденник» — це вже сторінка історії України, яка відтворена свідками подій, звернена до наступників, щоб пам’ятали, щоб берегли Україну від ворожих зазіхань.

Присутні, зокрема й заступник голови НСПУ Микола Гриценко, згадали й наших героїчних воїнів, і волонтерів, і друзів з інших країн, які надавали допомогу у страшний для України час. А на завершення прозвучав оптимістичний виступ письменника Олександра Козинця, авторський текст якого у книзі публікується в розділі «Жити далі…». І цим усе сказано!

«Ця книга дійсно народна. Хоча працювали ми з Юлією як автори видання, але окрім наших авторських матеріалів до книги увійшли живі, спонтанні думки, історії, щоденники українців з усіх куточків нашої держави, написані в перші дні, тижні, місяці від 24 лютого 2022 року. 320 сторінок людських емоцій, виплеснутих на сторінках книги, — це документ, який уже не приховати, не викреслити, не забути», — зазначила Алла Багірова.

«Коли почалася повномасштабна війна і після двох тижнів перебування під обстрілами в окупованій Бучі мені з дітьми вдалося виїхати, я почала шукати варіанти: чим можу бути корисною своїй державі. Окрім іншого, звісно, служити Словом! І почала збирати матеріали, які й підштовхнули до задуму створити книгу. Півтора року роботи, до якої майже відразу запросила Аллу Багірову як близьку мені людину і чудового фахівця-журналіста, написання власних текстів, робота з фактами, статтями, редагування, верстка… Ми не знали, якою буде доля цієї праці, але було стійке відчуття: така книга потрібна, тож вона рано чи пізно має відбутися. Дуже вдячні членам журі конкурсу, які високо оцінили цю роботу і підтримали», — розповідає Юлія Бережко-Камінська.

«Це не просто книга-щоденник, це книга-біль, і книга-пам’ять. Радію, що скоро книга полетить до читачів Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва імені Бориса Лавреньова і мої колеги обов’язково зроблять її презентацію для херсонців», — відзначила бібліотекарка Ірина Тарадименко після відвідання події.

Незабаром планується велика презентація видання спільно з Департаментом суспільних комунікацій та публічними бібліотеками Києва, де вже є ця важлива книга.

 

Київський прес-клуб

Фото: Юрій Верес