21 травня у Національному музеї літератури України відбувся літературно-мистецький захід «Учи неложними устами сказати правду…», присвячений Дню перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі. Акцію було організовано спільно з Національною спілкою письменників України в рамках музейної Шевченківської програми «Борітеся – поборете!».
На врочисту подію завітали відомі українські письменники, громадські діячі, співаки, волонтери, школярі, шанувальники творчості Українського Генія, зокрема голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський, генеральний директор Національного музею літератури України Галина Сорока, заслужений діяч мистецтв України, поет-пісняр Вадим Крищенко, український громадський діяч у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, культури та освіти Юрій Пероганич, а також Дмитро Чистяк, Віталій Павловський, Борис Пономаренко, Тетяна Фольварочна, Станіслав Шевченко, Інна Ковальчук, Юлія Бережко-Камінська, Ніна Шаварська, Раїса Сеннікова, Тетяна Череп-Пероганич, Микола Гриценко, Олександр Скороход, Владлен Ковтун, Роман Барановський, В’ячеслав Гук, Ярослав Ткачівський, а також учні початкових класів Спеціалізованої школи №92 імені Івана Франка і музиканти камерного ансамблю бандуристів «LiRA».
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Модераторами заходу були Галина Сорока і Станіслав Шевченко.
Галина Сорока зазначила, що друзі Тараса Шевченка хотіли, щоб він після своєї смерті повернувся в Україну. Вони бажали виконати останній заповіт великого Українського Пророка – перепоховати його на схилах Дніпра у Каневі. І ця подія мала сакральне значення для всієї України, бо сюди в образі Тараса Шевченка поверталося її серце, а, за легендою, згодом на його могилу прилетіло 47 білих голубів – ніби символ прожитих Шевченком років. Господь повернув його в Україну, його дух – незнищенний і вічний. Також пані Галина зауважила, що тексти Тараса Шевченка за його життя зазнали жахливих тортур царських цензорів, проте його потужне слово живе, наче написане у цей момент, його слово стало нашою духовною зброєю, і навіть на фронті, в жахливих умовах війни, наші відважні бійці читають «Кобзаря», тому що поезія Тараса Шевченка дає сили вижити і продовжувати боротьбу.
Голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський зауважив, що не було б цієї жахливої війни, якби дітям іще змалечку прищеплювали любов до рідної мови й культури, повагу до батьківщини, до роду, до героїчної і славетної історії пращурів. Також він підкреслив, що тут дуже багато залежать від батьків, від директорів шкіл, які мають бути взірцем для дитини. Голова НСПУ прочитав вірші Тараса Шевченка – «Косар» (із циклу «В казематі») і «Минають дні, минають ночі…», а також подякував керівництву Національного музею літератури України за плідну співпрацю.
Письменник і перекладач Дмитро Чистяк зазначив: «День народження та день перепоховання Тараса Шевченка давно стали для українців символічними. У нашій українській історії з ними пов’язано чимало і хороших, і сумних подій. Були часи, коли за бажання бути в такі дні біля пам’ятника Великому Генію українського народу арештовували, звільняли з роботи, виключали зі студентів… Шевченкове слово стало молитвою, до якої зверталися в усі часи. А з часом слово Великого Тараса набирає ще більшої сили. Нині, в час російсько-української війни, Шевченкове слово стало потужною зброєю у боротьбі з ворогом, зброєю, якої так сильно боїться ворог, що намагається цілити навіть у пам’ятники Великому Українцеві. «Кобзар» читають наші воїни на передовій. Його вірші звучать з уст наших маленьких українських патріотів – наших дітей. Його «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає…» гартує дух кожного з нас».
На вечорі лунала нетлінна невмируща поезія Тараса Шевченка, в також патріотична поезія сучасних українських письменників. Зокрема виступили: Вадим Крищенко, Станіслав Шевченко, Ніна Шаварська, Микола Гриценко, Борис Пономаренко, Юлія Бережко-Камінська, Інна Ковальчук, Ярослав Ткачівський, Владлен Ковтун та інші.
У програмі заходу була виконана літературно-мистецька композиція «Вінок слави для Тараса Шевченка» – дарунок від учнів початкових класів Спеціалізованої школи №92 імені Івана Франка для всіх шанувальників Українського Генія, а також прозвучала композиція «Шевченко і музика» – дарунок від музикантів камерного ансамблю бандуристів «LiRA» Національної музичної академії України імені П. І.Чайковського (художній керівник – доцент кафедри бандури Галина Савчук). Школярі зворушливо читали твори Тараса Шевченка, а також співали пісень на його вірші.
Важливість цієї події в українському культурному житті – неоціненна. Бо, попри війну, українські митці доводять, що культура України – незнищенна, оскільки просякнута нетлінним духом Українського Генія Тараса Шевченка, Пророка, який наснажує нас, митців, тут, у тилу, Світоча, який дає сили нашим незборимим воїнам на передовій, Навчителя, велична шляхетна Постать якого стала Оберегом вільної незалежної європейської України.
Пресслужба НСПУ