У Національному музеї літератури України відбудеться літературно-мистецький вечір пам’яті Миколи Мірошниченка

24 жовтня о 16.00 в Національному музеї літератури України відбудеться літературно-мистецький захід, приурочений до 75-ліття від року народження видатного поета, поета-паліндроміста, майстра візуальних віршів, літературознавця, перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947-2009). Захід відбудеться за сприяння Національної спілки письменників України та підтримки міжнародної організації з розвитку культурних та бізнес-відносин «HUNAZ». Ініціатор та куратор заходу — Гончарук Марина. 

Микола Мірошниченко перекладав азербайджанську, кримськотатарську, турецьку, узбецьку, туркменську, татарську та інші літератури. Володів азербайджанською, турецькою, старотурецькою, кримськотатарською мовами. Навчався в Луганському педагогічному університеті, а також в Стамбулі та в Баку. 

Разом з кримськотатарським поетом Юнусом Кандимом підготували фундаментальні праці з перекладу кримськотатарської літератури українською мовою. Зокрема, у 2003 році у Києві вийшла двомовна антологія кримськотатарської поезії XIII – XX ст. «Кунештен бир парча. Окрушина сонця», де Микола Мірошниченко та Юнус Кандим виступили упорядниками та провідними перекладачами. 2005 року в Києві видається двотомна двомовна антологія кримськотатарської прози XIV – XX ст. «Къарылгъачлар дуасы. Молитва ластівок». Досі антології поезії та прози, упорядковані Миколою Мірошниченком та Юнусом Кандимом, є найбільш повними та цінними зібраннями перекладів кримськотатарської літератури. Також у 2004 році в Києві вийшла збірка кримськотатарської поезії у перекладі Мірошниченка «Брама Сходу». Серед перекладів з кримськотатарської також: у 1995 році виступив одним із перекладачів трьохтомної антології різномовної поезії України «На нашій, на своїй землі» (переклав вірші Ш.Селіма, Ю.Кандима, О.Велієва, Ю.Теміркая, А.Кокія та інших). 1997 року видано збірку поезій Юнуса Кандима у перекладі Мірошниченка «Сари ань. Жовта мить», у 2008 році «Юрекнен къаплангъан ер. Серцем прикрита земля». У 2007 році видано збірку лірики Шер’яна Алі у перекладі Мірошниченка «Эки дюнья арасында. Між двох світів іду».

З турецької мови Мірошниченко переклав вірші Орхана Велі, Фазіла Хюсню Дагларджі, Октая Ріфата, Ісмаїла Уяроглу, Меліха Джевдета Андая, Бедрі Рахмі Ейюбоглу, Екта Гюнгьор Оздена, Джана Юджеля, Уміта Яшара, Неджета Евліягіля, Талята Саїта Галмана.

Мірошниченко переклав українською мовою десятки азербайджанських поетів, серед яких: Афзаладдін Хагані, Нізамі Гянджеві, Мехсеті, Імадеддін Насімі, Мухаммед Фізулі, Мірза Шафі Вазех, Мірза Алекпер Сабір, Фікрет Годжа, Гусейн Джавид, Осман Саривеллі, Сулейман Рустам, Расул Рза, Анар, Раміз Ровшан та багато інших. Але головним внеском Миколи Мирошниченка в українсько-азербайджанський літературний процес є видання у 2006 році у київському видавництві «Етнос» двотомної «Антології азербайджанської поезії». Це видання вважається історично важливою подією в українсько-азербайджанських літературних відносинах за роки незалежності, оскільки є найбільш повним зібранням азербайджанської поезії в українських перекладах. Перший том охоплює період ХІІ – початок ХХ ст., а другий том ХХ – початок ХХІ ст. Микола Миколович довго виношував ідею цього проекту, виступив ініціатором, упорядником та провідним перекладачем двотомної антології. А у 2007 році рішенням Президії Національної спілки письменників України за переклад та упорядкування «Антології азербайджанської поезії» Миколі Мірошниченку було присуджено Національну літературну премію імені Максима Рильського.     Микола Мірошниченко відомий також як  поет, поет-паліндроміст, автор візуальних віршів. Він був ініціатором та співзасновником літературного об’єднання поетів-паліндромістів «ГЕРАКЛІТ», членом Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, Спілки письменників Азербайджану. Крім перекладів із тюркських літератур, він перекладав з білоруської, литовської, угорської, грузинської, румунської, сирійської, таджицької, німецької, латиноамериканської та інших літератур. Творчість Мірошниченка відрізняється метафоричністю, глибоким проникненням у образну стихію східної поезії, поєднанням її з українською поетичною традицією, вдалим синтезом сюрреалістичних образів та поетичного прагматизму. Микола був майстром експериментальної та зорової поезії, переносив на український літературний ґрунт рідкісні форми східної поезії (рубаї, туюг, газель, пантун, мухтамілат, мурабба), експериментував із різними поетичними формами та жанрами.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

З авторських поезій Мірошниченка було видано у Києві збірки — 1984 року «Рік-осокір» та 1989 року «Око». Його творчість вивчають у шкільній програмі в Україні. Про творчість Мірошниченка написано дипломні, дисертації та наукові роботи.