У Москві на українські книжки нема «спросу»

Якщо вірити виданню «Газета по-українськи», у Москві книжки
українських авторів, а тим паче – українською, знайти ледь не важче, ніж
у Нью-Йорку
.

“Першим ділом — на Арбат. Магазин “Украинская
книга”, де “широко представлені книжки з історії України, правознавства,
етнографії, підручники, мапи й атласи, нотні видання тощо”, як написано на
сайті Національного культурного центру України в Москві, – зачинений на п’ять
днів. Через поламаний касовий апарат, зазначили в оголошенні”, – зазначила
кореспондент «Країни» Наталія Павленко.

В одному з книжкових магазинів їй сказали, що
в Москві добре читають лише книгу педіатра Комаровського.

“Дорогою в українське посольство – там
порадили шукати вітчизняних книжок – помічаю “Книжный салон на Никитском
бульваре”. Тут теж треба називати прізвища. На думку спадають фантасти Сергій і
Марина Дяченки та Генрі Лайон Олді. Нарешті! Наші російськомовні автори тут
навіть популярні. У посольстві книжок не виявилося взагалі. Поряд – Тверська,
на якій торговельний центр “Москва. Мой любимый книжный”. Консультантів мало, бо
є книгошукач, де треба самостійно забити назву, автора чи видавництво. Довідка
одразу видає потрібний зал, секцію, стелаж і полицю. Звісно, якщо така книжка
є. Знаходжу наших Дяченків та Олді. Є “Лиза и ее сны” Івана Малковича.

Видань “А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Ги” дуже багато, але
російською. Вводжу слово “Україна”. Комп знаходить атлас автомобільних доріг та
“Места, которые стоит посетить в Украине”. Дівчина-консультант погоджується
роздрукувати список книжок українських письменників. 150 найменувань належать
32 авторам. Поміж них ті ж Дяченки з фантастикою, Ісаак Бабель з “Одесскими
рассказами” та педіатр Євген Комаровський із порадами. Решта авторів – родом з
України. Як, скажімо, Микола Бердяєв “Судьба России” чи Борис Хігір “Имена
России”. “Никто украинскими книжками не интересуется, – розповідає дівчина. –
Не спрашивают. Вы – первые. Был бы спрос – возили бы. Только вот Комаровский
ваш хорошо идет. У него даже полочка своя есть”.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал