У Маріуполі в бою загинув поет Сергій Скальд

У Маріуполі в бою проти російської армії загинув 43-річний поет та військовий з Чернівців Сергій Скальд.

Про це інформує видання “Суспільне” з посиланням на слова радника голови Чернівецької облради Олександра Білоуса, який спілкувався з керівником групи, у котрій перебував Скальд.

Сергій Скальд був учасником Революції Гідності, після якої вирушив добровольцем у зону АТО. Був учасником боїв у Авдіївці та розвідницьких операцій Добровольчого українського корпусу “Правий сектор”. Потім став бійцем окремого полку “Азов”.

Сергій Скальд був одним із захисників Маріуполя, зокрема – металургійного заводу “Азовсталь”, останнього бастіону та прихистку українських військових.

Скальд був поетом, мав збірки віршів “Навиліт. Рими калібру 5,45” та “Інший” (2021).

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

#Букви зібрали деякі вірші загиблого поета:

Вибір

Ти обираєш між добром і злом,

Між словом “хочу” та між словом “мушу”,

Померти вовком чи постійно вити псом,

Загартувати чи продати свою душу!

Ти обираєш світло чи пітьму,

Вогонь повстання чи холопську долю,

Ти обираєш між “так треба” і “чому”,

Прийняти правила чи вийти з-під контролю.

Ти обираєш сам, коли і з ким,

Творити щось, а може руйнувати,

Прогресувати, чи чекати змін,

Шукати правду, чи іти у депутати!

Тож не вагайся і не бійся помилок,

Час все колись розставить по місцях,

Розтане біль у сяйві перемог,

Якщо свій шлях ти обираєш сам.

 

Цей постріл снайпера мав бути тільки мій

Здорова, братік! Ну розказуй, як ти там?

Та ти сідай, так прямо на бушлати.

Закуриш? Ні. А може по 100 грам?

Що кажеш? Хочеш разом помовчати…

Так, братіку. Можливо ти правий.

Немає толку від пустих розмов

Але скажи, чому я досі ще живий?

Чому не я, а ти від нас пішов?

Я кожен день пригадую той бій,

Я дав команду групі “за броню!”

Цей постріл снайпера мав бути тільки мій,

Що ти робив на лінії вогню?

Ні, ми не перший тиждень на війні.

Не перший рік в руках тримаєм зброю.

Навіщо, брат? Відповідай мені!

Від тої кулі ти закрив мене собою?

Прозорі очі мертвого солдата,

Вказали співрозмовнику на стіну.

на фотокартку названого брата

що обіймав двох діток та дружину.

Чорний сніг 

Чорний сніг та біла, біла тиша…

Вибух, дякую за цю спокійну мить.

Біль у скронях б’є, стає гострішим,

Та душа вже більше не болить.

Вкотре ми шикуємось у лави,

Вкотре в бій веде народний гнів,

Поряд чорний дим та балаклави,

Та постійне відчуття братів.

Біль один на всіх – я відчуваю,

Перемога теж – одна на всіх.

Тільки МИ зупинимо цю зграю,

Тільки МИ зупинимо катів.

Чорний сніг – кордон між ворогами,

Чорний килим з непотрібних слів.

Чорний сніг нас всіх зробив братами,

Що повстали проти ворогів!

Останнє опубліковане фото Сергія Скальда, зроблене медиком на “Азовсталі”.

bykvu.com