У дні 80-ліття літературознавця, редактора самвидаву, правозахисника, політв’язня СРСР і письменника Михайла Григоровича Осадчого (22.03 1936 – 5.07.1994) на Личаківському кладовищі Львова відбулося скромне вшанування його пам’яті. Про це на своїй сторінці у Фейсбуку повідомила директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» Ірина Ключковська, пише День. «Цю подію п. Оксана Осадча, дружина, назвала “відродженням “, – йдеться у повідомленні. – Відродженням в нашій пам’яті того, хто повстав проти совєтського режиму, кинувши виклик системі своїми віршами, прозовими творами, своїми вчинками, за що поплатився роками тюремного ув’язнення і таборів. Відродженням в нашому духовному житті постаті Михайла Осадчого, про якого так мало говорили і ще менше писали за наших, здавалося б, вільних часів».
Ірина Ключковська зазначає, що ініціював подію лауреат Шевченківської премії, поет і прозаїк, представник так званої пізньошістдесятницької генерації Ігор Миронович Калинець: «Ігор Калинець дав львівській громаді прекрасний урок – пам’ятай і шануй. Безпам’ятство руйнівне, пам’ять творить майбутнє. Колись наш Калинець збирав кошти на пам’ятник Осадчому, сьогодні привів усіх нас до могили в дні його 80-ліття. Жаль, що нас було так небагато. Але вірю, що це початок…».
На могилі відправили панахиду, запалили лампадки. Серед присутніх – архітектор, львівський козак та писар чайки «Пресвята Покрова» Юрко Волощак, котрий до 80-річчя Михайла Осадчого написав для сайту «Збруч» спогади «Обпалені сторінки долі», де називає життя Михайла Григоровича тяжким, збідованим, застресованим – це «злиденне життя переслідуваної, талановитої, тонкої, емоційної, патріотичної творчої натури. Ми далеко не все ще знаємо і відкрили про цього непересічного чоловіка – поета, критика, журналіста, вченого і вчителя, львівського сумчанина Михайла Григоровича Осадчого».
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал