Поет не
може бути чоловіком чи жінкою. В поезії не має статі. Таку думку висловила
Мар’яна Савка під час жіночих поетичних читань в Українському католицькому
університеті у Львові.
Модератором вечора був Остап Сливинський.
На
її думку, розмови про чоловічу чи жіночу поезію є зайвими: «Жінки-поетки досить
мудрі особи, часто у своїй поезії вони передають гармонізуючий досвід. Жінка
повинна створювати гармонійне середовище навколо себе, взагалі мені здається,
що нам легше дається цей момент гармонізації суспільства. Я не люблю, коли у
жінок виробляється споживацька психологія, коли вона дивиться на чоловіка лише
в проекції – а що я буду мати? Тому і виходить, що чоловік або підкаблучик, або
наступає на її гендерну рівність», – зазначила поетка.
Натомість
поетеса Маріанна Кіяновська вважає, що часто чоловіки пишуть ніжніше, ніж
жінки: «У жінок більш жорсткіша поезія. Поезія добра тоді, коли вона нас
доповнює до цілої людини. Найсильніші чоловіки потребують найніжнішої поезії»,
– зазначила вона..
На
запитання Остапа Сливинського, чи дискримінує церква жінок, Маріана Кіяновська
відповіла: «На мою думку, початки емансипації мають церковне походження. Коли
перші християни сказали, що жінка має душу – це було встановлення певної
рівності. А з ХІІ-ХІІІ ст. саме у християнській Європі жінка приходить у
літературу. Багато речей були написані монашками, адже у Середньовіччі лише у
монастирі жінка мала вільний час, і таким чином, змогу увійти у літературу».
Серед
учасників жіночих поетичних читань були також поетки Альбіна Позднякова,
Мар’яна Максим’як, Любов Якимчук, Катерина Оніщук.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал