У Києві відкрили меморіальну дошку Петрові Бібі

  З нагоди 100-річного ювілею визначного
українського поета, публіциста, заслуженого працівника культури України Петра
Микитовича Біби 1 липня 2013 року літературно-мистецька громадськість столиці
вшанувала пам’ять визначного українського культуролога. Від
Міністерства культури України та Національної Спілки письменників України
могилу письменника-газетяра на Берківецькому міському кладовищі вкрили яскраві різнобарвні
квіти. Про свого незабутнього друга, вчителя і дідуся поділилися спогадами
відомі письменники Петро Осадчук, Анатолій Качан, Людмила Гнатюк, Олександр
Бакуменко та онуки Петра Микитовича Валерій і Валентина.

   У Києві, за адресою: бульвар Лесі Українки,
19, на будинку, в якому упродовж майже сорока років жив і творив визначний
український поет, публіцист, багаторічний головний редактор всеукраїнської
газети «Культура і життя» Петро Біба, відбулося урочисте відкриття меморіальної
дошки визначному українському культурологу. Мітинг з нагоди 100-річного ювілею
Петра Біби та відкриття йому меморіальної дошки розпочав голова Українського
Фонду культури, Герой України, поет-академік Борис Олійник, який відзначив
величезний вклад Петра Біби у скарбницю української національної культури. З
теплими спогадами про Петра Бібу, самобутнього лірика із власним поетичним
голосом, про оригінального мистецтвознавця, культуролога, високопрофесійного
публіциста, літературного батька багатьох відомих письменників, про світлу,
доброзичливу людину виступили письменники: Вадим Крищенко, Василь Фольварочний,
Михайло Сіренко, Віктор Женченко, Людмила Гнатюк, Петро Осадчук, Станіслав
Шевченко, Віра Артамонова, Анатолій Качан, Василь Довжик, Олександр Бакуменко;
журналіст Андрій Мельничук, представник Міністерства культури України Тетяна
Гайдар. Зі словами вдячності до літературно-мистецької громади столиці
звернулися онуки Петра Микитовича Біби Валерій та Валентина Апостолови, які
власним коштом виготовили пам’ятну дошку й привезли для встановлення із
Сімферополя, де вони постійно мешкають.

Кор. УЛГ