У Києві розсекретили Хвильового

154

У
Києві у книгарні “Є” вчора відбулася презентація книги
“Полювання на “Вальдшнепа”. Розсекречений Хвильовий”.

Автори
книги – Ірина Шатохіна, Володимир Панченко, Юрій Шаповал зробили спробу
привернути увагу до трагедії інтелігенції, знищеної у 30-х рр., корустуючись
архівними матеріалами і спогадами людей. Як зазначають автори, у своїй книзі
вони намагалися показати події без прикрас, щоб читач зміг сформувати власну
думку про процеси за часів радянського панування.

Зокрема,
у книзі представлені документи-спостереження радянської влади за життям
письменника Миколи Хвильового. Все, що робив письменник фіксувалося у
спеціальну справу-формуляр, матеріали якої й донині зберігаються в архівах.

Дослідники
архівних матеріалів вважають, що у день смерті письменник був вдома з дружиною,
яка навіть не здогадувалась, що Хвильовий планує самогубство.

Між
тим смерть, як і особа самого письменника, обросла безліччю міфів.

Один
із авторів – Володимир Панченко проїхав майже всі місця, де могли лишитися
згадки про Хвильового. Він відшукав дочку письменника – Іраїду, яка мешакає у
Харкові.

У
поданому в книзі інтерв’ю з дочкою Хвильового зазначається, що письменник
ніколи її не бачив, адже мати забороняла їм спілкуватись. Іраїда бачила батька
тільки один раз – на похоронах, у труні.

Як
зазначають редактори, під час роботи над книгою їх вразило, що більшість
записів про письменника були зроблені неграмотними людьми.

“Там,
де за змістом вгадується слово “інтуїція”, чітко прочитується
“петунція,” – зазначила Ірина Шатохіна.

На
думку авторів, не було сенсу виправляти подібні речі, тож документи в книзі
подано в оригіналі.

У
своєму емоційному виступі письменниця Оксана Забужко висловила думку, що
«подібні самогубства стали цілою «культурою української смерті», а самогубство
Хвильового – «дзвін на сполох» для тогочасного суспільства.

Друга
половина презентації перетворилась у жваву дискусію про події, що відбувалися
за життя письменника. Учасники розмови не оминули сучасної української влади, в
якій, на думку присутніх на презентації «продовжуються деякі радянські
традиції». Зокрема, йшлося, що комунізм – «річ глибоко чужа Україні, принесена
з-за кордону, і якби українці будували його самі, без Росії, то все було б
інакше». «Хіба не українці робили все це тут, на місцях? Хіба сам Сталін
особисто займався розстрілами тогочасної інтелігенції?», – задавалася питаннями
присутні.

 

***
Микола Хвильовий (1893 – 1933 рр.) – український літературний та громадський
діяч, засновник течії активного романтизму та пролетарської поезії. Письменник
був відомий водночас як активний комуніст і палкий націоналіст. Хвильовий
називав себе “комунар”, вважаючи, що благородна ідея комунізму
насправді викривлена. У 1933 році письменник застрелився. Самогубство
Хвильового стало трагедією тогочасної інтелігенції. Сучасними фахівцями факт
самогубства Хвильового розцінюється як намагання письменника показати світові
реалії радянських часів.

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!