Попри те, що 75-річчя Михайла Слабошпицького оповите сумом, адже його душа відлетіла до Ирію за два місяці до ювілею (30 травня 2021 р.), на вечорі його пам’яті (28 липня) в Національному музеї літератури України домінувала інтелектуально-літературна атмосфера – бо саме такі заходи організовував цей невтомний письменник і громадський діяч у затишних залах установи.
Своїми спогадами, планами, аналітичними роздумами з ліричними журливими нотами щодо постаті М. Слабошпицького, його письменницької, літературної, громадської діяльності із шанувальниками творчого доробку Михайла Федотовича поділилися рідні, друзі, колеги по цеху. Про це пише Ніна Головченко для nspu.com.ua.
Юрій Щербак зазначив, що шлях М. Слабошпицького – це шлях літературного чорнороба до вершин українського письменства. Тарас Кремінь наголосив, що Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика, започаткований М. Слабошпицьким, набуває особливої ваги в умовах загострення гібридної війни з Росією і потребує державної підтримки, чого він як Уповноважений із захисту державної мови домагається. Микола Голомша крізь призму творів, які він прочитав і перечитує, а також висловлювання Михайла Слабошпицького, що стали для нього особливим знанням чи істиною, виразив глибоку шану письменникові. Микола Жулинський переконаний, що М. Слабошпицький належить до справжньої української еліти, що він є одним із провідників для свого народу.
Любов Голота представила 30-те (1134) число газети «Слово Просвіти», присвячене пам’яті Михайла Слабошпицького. У виданні опубліковано слово про письменника Світлани Короненко, Вячеслава Рагойші (білоруською мовою), Ірини Фаріон, Дмитра Дроздовського, Валентини Давиденко, Надії Гуменюк, Олександра Балабка та ін. А також наголосила: «Не славословити, а словодіяти, — такою я сприймаю сутність творчої особистості Михайла Слабошпицького. Він виявився тим місіонером, що зіткав воєдино полотно української словесності, не поминувши увагою репресованих, діаспорних, материкових письменників. Основою полотна слугує талановите українське слово, яке в темні трагічні часи було виявом не лише індивідуальності та інструментом реалізації таланту, а й посвятою Митця батьківщині…».
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Павло Гриценко зауважив, що домінантою особистості М. Слабошпицького була справжність. Він був причетний до багатьох перспективних справ (зокрема, єднання материкових і діаспорних українців), розпочав потужний рух за мову, об’єктивно відображав панораму літературного процесу – характеризував не лише текст, а й особистість автора, обставини його життя. Мав неймовірний дар аналізувати та синтезувати, Подібно до комети, він «прошив» усі сфери української культури – і літературу, і театр, і кіно…
Богдан Горинь відзначив творчий тандем Михайла Слабошпицького і його дружини Світлани Короненко, яка підтримувала його літературну та громадську діяльність, залучила до радіоефірів, піклувалася про нього під час виснажливої хвороби, організувала вечір пам’яті до 75-річчя письменника, а тепер дбає про збереження пам’яті та діяльності видавництва «Ярославів Вал».
Віктор Корсак, що прибув із сім’єю на вечір із Луцька, – син письменника Івана Корсака, закликав переформатувати журливу тональність заходу на стверджувальну й продовжувати справу М. Слабошпицького – українотворчу діяльність. І повідомив, що головою літературної премії імені Івана Корсака відтепер буде Світлана Короненко. Досі головою журі цієї престижної премії був Михайло Слабошпицький.
Валерій Гужва згадав чудову інтелектуально-мистецьку ауру літературних заходів, які ініціював і модерував М. Слабошпицький.
Директор Національного музеї літератури України Галина Сорока згадала пристрасть М. Слабошпицького до книжок, яку він плекав від студентських років: багато читав, зберігав і придбавав багато книг, обдаровував книгами не лише друзів, а й школи та музеї, допомагав формувати призові фонди творчих конкурсів. Саме за благодійницьку діяльність працівники музею вручили М. Слабошпицькому почесну нагороду «Музейному благодійникові» (посмертно). Медаль передали дружині письменника С. Короненко.
Президент «Ліги українських меценатів» Володимир Загорій наголосив на важливості пам’яті про людину і її справи, на продовженні проєктів, започаткованих Михайлом Слабошпицьким. Саме тому, повідомив він, директором видавництва «Ярославів Вал», а також виконавчим директором МБФ «Ліга українських меценатів» обрано дружину письменника Світлану Короненко-Слабошпицьку.
На заході учасників вечора-спомину сповістили також про те, що:
- готується 5-й том спогадів М. Слабошпицького із його «дзеркальної» епопеї [«Протирання дзеркала» (2017), «Тіні в дзеркалі» (2018), «З пам’яті дзеркала» (2019), «З присмеркового дзеркала» (2020)], куди буде включено і спогади про Михайла Федотовича;
- зала Національного музею літератури України, де зазвичай модерував свої заходи М. Слабошпицький, носитиме ім’я письменника;
- засновано літературну премію ім. Михайла Слабошпицького, положення про яку буде незабаром оприявлено (а суму преміальних коштів уже було оголошено);
- іменем Михайла Слабошпицького названо вулицю і школу на малій батьківщині письменника — в селі Мар’янівка Шполянського р-ну Черкаської обл.
Також було внесено пропозицію про окреме видання літературно-критичних праць М. Слабошпицького, а також про укладання бібліографічного покажчика всіх його творів. Було наголошено на тому, що україноцентричні справи, започатковані М. Слабошпицьким, триватимуть і розвиватимуться, і це насамперед Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика та Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.
Також на вечорі пам’яті прозвучало художнє Слово: Галина Стефанова прочитала уривок зі спогадів М. Слабошпицького про Івана Миколайчука, земляки письменника виголосили вірш-посвяту. У залі, де проходив захід, демонструвалося слайд-шоу зі знімками, також було виставлено низку фотографій, що ввійдуть до 5-ї книги спогадів письменника. На світлинах − Михайло Федотович замолоду, із дружиною Світланою Короненко, з визначними людьми своєї доби, на радіо, на сцені, у видавництві, у подорожах Україною та за кордоном…
Зі сцени Михайло Федотович споглядав усіх, хто прийшов ушанувати пам’ять письменника, із заквітчаного портрета у чорному обрамленні…
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.