У Києві відзначили 100-річний ювілей журналу «Всесвіт»

18 березня в затишних залах Національного музею літератури України відбулась урочиста академія на відзначення столітнього ювілею українського журналу іноземної літератури «Всесвіт».

На урочистий захід завітали письменники, перекладачі, політики, видавці,  численні шанувальники часопису.

Модератором урочистості був головний редактор «Всесвіту» Дмитро Дроздовський, який розповів про здобутки журналу та виклики часу, підкреслив важливе значення культури як зброї під час війни, наголосив на важливості культурної дипломатії, яка відкриває Україну світові, докладно розповів про історію створення «Всесвіту», його нелегку боротьбу за виживання в тоталітарні часи, за право бути й гуртувати навколо себе провідну українську інтелігенцію, а також відкривати в Україні нові імена світової літератури. Пан Дмитро з теплотою розповів про неабиякий подвижницький труд і внесок Василя Еллана-Блакитного, який стояв біля джерел заснування журналу та був одним з  ініціаторів відродження української культури, про вагому роль у розвитку часопису Івана Драча і багатьох інших письменників; також підкреслив важливу роль перуанського письменника, лауреата Нобелівської премії Маріо Варґаса Льйоси, який є почесним членом редколегії «Всесвіту» і під час повномасштабної війни росії проти України зробив дуже багато в Латинський Америці, аби там люди знали правду про цю війну. Дмитро Дроздовський підкреслив, що «Всесвіт» свого часу став чинником культурного спротиву і єднання в культурі, дав поштовх розвитку шістдесятництва.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Бельгія в Україні Люк Якобс передав редакції «Всесвіту» вітання від Королівства Бельгія з нагоди ювілею і подякував за вельми плідну співпрацю, зокрема за переклади бельгійських письменників, яких відкрив для себе український читач саме зі сторінок журналу, а також підкреслив, що «Всесвіт» став вікном у світ і відкрив Україну світові.

Виконавчий директор Асоціації українських книговидавців Ігор Степурін зауважив, що дуже важливо, що під час війни, попри всі труднощі, журнал друкується, є його паперова версія. Пан Ігор передав вітання журналу від заступниці голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенії Кравчук, яка наголосила, що «Всесвіт» – це про європейськість України, що українці завжди були в цьому європейському просторі, а журнал це довів своєю копіткою багатолітньою роботою, бо він був ковтком свіжого повітря в срср, нашим інтелектуальним захистом, оберегом, він виховав потужну перекладацьку школу. Також пан Ігор додав, що  в  умовах ідеологічно заблокованої культури розвивати цей журнал було непросто, але він таки утверджував українське слово, був в епіцентрі культурного життя.

Директор Інституту літератури НАН України академік Микола Жулинський привітав колектив «Всесвіту» з ювілеєм і зазначив, треба було показати й себе світу, тому журнал мав виконати місію: закликати до себе якнайбільше нових імен, що він і робив дуже потужно й успішно. Також пан Микола розповів про плідну співпрацю Інституту літератури з редакцією журналу, зокрема про академіка Дмитра Затонського і доктора філологічних наук Дмитра Наливайка, які часто виступали консультантами. Микола Жулинський підкреслив, що дуже багато зробив для розвитку часопису Дмитро Павличко – журнал друкував найвидатніші взірці світової модерністської літератури: Камю, Сартра і Кафку,  був у передових ешелонах найновіших явищ у світовій літературі, хоча працював у надскладних умовах радянщини, оскільки Україна перебувала в тоталітарній пастці, проте «Всесвіт» відкривав інші світи, давав свіже духовне повітря, духовну енергію, нові форми літератури.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь зауважив, що «Всесвіт» творив нашу інтелектуальну еліту, зберігав великий дух українського слова, він постав і утвердився у вирі складних драматичних історичних подій, мав високі державницькі плани, де чільною була концепція відкриття світу українською мовою. Пан Тарас підкреслив, що «Всесвіт» – це не тільки вагомі здобутки, але і втрати: багатьох видатних перекладачів знищив тоталітарний режим, проте журнал вистояв, утвердився, став центром духовного відродження України, і зараз, під час війни, його роль надважлива.

Голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський привітав колег із ювілеєм і розповів, що вперше з творчістю Габрієля Гарсія Маркеса познайомився саме у «Всесвіті» (роман “Осінь патріарха” у перекладі Світлани Жолоб  і Сергія Борщевського,”Всесвіт” за 1978 рік), який став цілою епохою в українській культурі, літературі, періодиці, журнал виховав талановитий перекладацький цех, куди ввійшла письменницька еліта, гуртував навколо себе феноменальні постаті, серед яких світочі нашого відродження – Борис Тен, Микола Лукаш, Григорій Кочур та інші, це було вікно у світ за глухих радянських часів, яке давало змогу пізнавати нові імена, відкривати вершини світової літератури.

Заступник голови Шевченківського комітету, секретар НСПУ, перекладач Дмитро Чистяк докладно розповів про спеціальні випуски бельгійської і чорногорської літератури, надруковані у «Всесвіті». Пан Дмитро наголосив на важливій ролі культурної дипломатії, оскільки саме міжнародні культурні контакти стали підґрунтям щодо потужної підтримки України під час війни. Також Дмитро Чистяк зауважив, що цьому легендарному часопису потрібна стабільна державна підтримка, оскільки він продовжує виконувати високу роль розвитку української духовності, і закликав підтримати журнал кожного, кому не байдужа українська культура, бо «Всесвіт» – це унікальне середовище, яке стало неперебутньою цінністю й набутком нашої культури, а його редакція опікувалася й опікується залученням молоді до журналу, її плеканням і підтримкою.

Також у рамках заходу відбулася презентація виставки «Вікно у світ» (авторка виставки Олена Круківська), була вручена Грамота Верховної Ради України Дмитрові Дроздовському і премії імені Олега Микитенка у галузі перекладу – Ользі Смольницькій, Дмитрові Дроздовському і Карині Волошиній.

Насамкінець усіх присутніх потішив чудовий концерт за участі студентів  Київської муніципальної академії музики ім. Р.М. Глієра.

У Києві відбулася знакова подія: вшанування часопису, який свого часу відіграв найважливішу роль у розвитку української самосвідомості й культури, у тоталітарний час заклав підмурівок  європейської України і став незрушним і незнищенним духовним набутком української нації.

Пресслужба НСПУ

Фото – Пресслужба НСПУ, Тарас Кремінь