21 березня в Національному музеї літератури України відбувся вечір пам’яті Івана Стешенка (1873 – 1918) – першого міністра освіти України в уряді УНР, громадського діяча, вченого-філолога, поета і перекладача.
Захід організували Національна спілка письменників України, Національний музей літератури України та Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Короленка.
У рамках урочистого вечора також відбулася презентація книги «Іван Стешенко Твори. Переклади. Вибране листування» (упорядник Г. Титаренко), кошти від продажу якої планується передати на спорудження погруддя І. Стешенку в Києві.
Модератором події був перший заступник голови Національної спілки письменників України Микола Гриценко, який наголосив на важливості повертати в історію нашої культури колись викреслені тоталітарними режимами славетні імена українців, які є світочами нашої духовності і до яких належить Іван Стешенко.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
На заході виступив упорядник книги Івана Стешенка, український журналіст і краєзнавець Григорій Титаренко, який зауважив, що його робота з архівами та різноманітними історичними джерелами щодо постаті Івана Стешенка була довгою і копіткою, оскільки до наших днів дійшло обмаль матеріалів щодо цієї теми. Також пан Григорій додав, що перше видання цієї книги вийшло друком у Полтаві 2013-го року, проте набуло розголосу лише через десять років, і розповів про життєвий і творчий шлях видатного митця, про його тверду проукраїнську позицію і про те, що тодішня влада знищувала таких свідомих українців, як Іван Стешенко, тому що боялася пробудження національної свідомості українців.
Слово взяв український вчений, державний, політичний та громадський діяч Василь Кремінь, який наголосив, що велику справу роблять колеги, хто організував цю зустріч, бо такий вечір віддає належне цій непересічній особистості, повертає постать Івана Стешенка в інформаційний простір України. Пан Василь зауважив, що діяльність Івана Стешенка мало досліджена, він належав до національної еліти за своїми здібностями, мав активну творчу діяльність і потужний літературний талант, робив переклади західної класики, тісно спілкувався з видатними родинами – Лисенків, Старицьких, Косачів, залишив марксизм і прийшов до розбудови й утвердження національної справи, викладав словесність у жіночій гімназії та Музично-драматичній школі Миколи Лисенка, був співвидавцем гумористичних журналів «Шершень» і « Ґедзь», дослідником української мови і мав преконання, що мова – це національна святість. Василь Кремінь наголосив, що ідеї І. Стешенка важливі й для сьогодення, тому що має бути національно згуртована держава, бо тільки національно свідома нація може бути конкурентоспроможною у світовому масштабі.
Голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський додав, що за останні 10-ть років почали часто згадувати Івана Стешенка, саме під час війни, бо ми переосмислюємо сьогодення, ми більш виразно й рельєфно усвідомлюємо наших світочів національного відродження і розуміємо їхню місію в нашій історії. Пан Михайло також зауважив, що І. Стешенко далеко не вивчений, його спадок, потужна постать, перекладацька діяльність залишаються недослідженими, а він був ініціатором перекладацького проєкту «Всесвітня бібліотека», по суті, предтечею журналу «Всесвіт», бо розумів важливість представлення нашої літератури у світі, видавав книжки світових класиків, дав поштовх для українізації української школи і розвитку словникарства, а тому ми повинні це вивчати, оскільки це важливо для нашої історії, тоді матимемо тверді аргументи.
На вечорі виступила авторка передмови до книги, докторка філологічних наук Галина Александрова, яка зазначила, що за життя Іван Стешенко видав дві свої невеличкі поетичні збірки – критики йому дорікали за неологізми, його ім’я як поета невідоме, також залишається невивченою його літературознавча діяльність, а ще він був шевченкознавцем, творчість якого надихала на нові звершення.
Також виступив астроном і геодезист, доктор фізико-математичних наук Ярослав Яцків, який наголосив на значимості для історії України і подальшому дослідженню і вивченню всієї багатогранної творчості Івана Стешенка.
Український актор театру і кіно, член НСПУ Дмитро Лінартович виконав словоспів «Народжений» і пісню «Волонтерка», а український культурний та церковний діяч, пластун, композитор, поет, кобзар, бандурист Тарас Компаніченко заспівав пісень «До молоді», «Гей, вставайте, пишні джури!», «Гей, не дивуйтесь, добрії люди…» та інші.
Війна в Україні пробудила українську національну свідомість, стала поштовхом до відновлення колись втраченого в нашій культурі – тих духовних надбань наших світочів, які заховано в архіви, але про які мають усі знати, бо саме вони колись зберегли нам нашу ідентичність, нашу мову, нашу матрицю, і їхні духовні скарби ми маємо вивчити, примножити і передати нашим нащадкам.
Пресслужба НСПУ
Фото – Пресслужба НСПУ